Считаете ли Вы решение справедливым и законным?  

40 голосов

  1. 1. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      16
    • Нет
      24
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      16
    • Нет
      22
    • Затрудняюсь ответить
      2


Recommended Posts

Ну, чтоб не афишировать они междусобойчик устроили. Банк требует вернуть всё, что взял централь. А централь потом будет требовать от банка вернуть всё. что дал ему пока договор выполнял.

В Иске централя не было просьбы о применении раституции. ДЕло напрвавили на повтороное рассмотрение. Видать рассмотрели, иначе как ВТБ может подавать иск о прменении последсвий недействительности договора?

Возможно дело и непересматривали, а прсото ВТБ ввиду возвращения дела в донецкий хоз суд подало встречку с просьбой применить последствия недействительности, т.к. дело опять в работе. Тогда они не оспаривают недействительность....

Прикольно :)

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • Ответы 1.5k
  • Created
  • Последний ответ

Top Posters In This Topic

Top Posters In This Topic

Posted Images

Ну, чтоб не афишировать они междусобойчик устроили. Банк требует вернуть всё, что взял централь. А централь потом будет требовать от банка вернуть всё. что дал ему пока договор выполнял.

В Иске централя не было просьбы о применении раституции. ДЕло напрвавили на повтороное рассмотрение. Видать рассмотрели, иначе как ВТБ может подавать иск о прменении последсвий недействительности договора?

Возможно дело и непересматривали, а прсото ВТБ ввиду возвращения дела в донецкий хоз суд подало встречку с просьбой применить последствия недействительности, т.к. дело опять в работе. Тогда они не оспаривают недействительность....

Прикольно :)

Получается, что тему "засекретили" :lol:

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Что-то совсем ничего не понятно. С чего вдруг банк признал свою неправоту, если ВГС Украины отменил решения Донецких судов и направил дело на новое рассмотрение. Непонятно с чего вдруг взялся этот иск банка.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Что получается:

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

09.11.09 р. Справа № 2/330пн

...Відповідно до ст. 79 Господарського кодексу України, Господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом....

Я так поняла - это дело № 9/70пд о признании недействительным кредитных договоров между Централем и ВТБ!!!

А в приведенной выше ухвале сказано:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.11.2009р. провадження у справі було зупинено, у зв’язку з надходженням апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Донецької області від 29.10.2009 р.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.12.2009р. ухвалу господарського суду Донецької області від 29.10.2009 р. залишено без змін.

У зв’язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження по справі та поверненням матеріалів справи до господарського суду Донецької області, суд дійшов висновку про поновлення провадження у справі.

Т.е получается дело было дорасмотрено по признанию недействительным кредитных договоров и принято решение в пользу Централя!!! только нигде это не афишируется!!! в реестре развязки этого дела № 9/70пд нет!!! у меня почему-то вообще ничего не нашло!!! концы в воду!!!

Из этих последних Ухвал следут, что ВТБ после принятия решения в Апелляционном суде, которе ступает в силу не смотря на то что это дело может быть рассмотрено в ВХСУ подает еще один иск (справа 2/330пн) о применении правовых последствий недействительности договора, 29/10/09 суд принмает какое-то решение (у нас его нет), Централь на это решение подает аппеляцию, но получает отказ, в связи с этим суд продолжает провадження по делу уже с № 2/330пн.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Из этих последних Ухвал следут, что ВТБ после принятия решения в Апелляционном суде, которе ступает в силу не смотря на то что это дело может быть рассмотрено в ВХСУ подает еще один иск (справа 2/330пн) о применении правовых последствий недействительности договора, 29/10/09 суд принмает какое-то решение (у нас его нет), Централь на это решение подает аппеляцию, но получает отказ, в связи с этим суд продолжает провадження по делу уже с № 2/330пн.

http://reyestr.court.gov.ua/

Я немного не так трактовала...я разобралась, дело было приостановлено по возврату денег по недействительным кредитным договорам, т.к. донецкий хозяйственный суд выдал Ухвалу про забезпечення позову , а Централь пытался оскаржити в аппеляционном суде данную ухвалу. Т.е. получается может и не быть решения суда ВХСУ....я не юрист, но мне кажется, что когда ВТБ подал иск на Централь по возврату денег по недействительным кредитным договорам, то он должен был указать номер решения суда по которым эти договора признаны судом недействительными....

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

21.12.2009 р. справа №2/330пн

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

головуючого:

суддів

при секретарі Натаріній О.О.

За участю представників сторін:

від позивача Могольницька Н.В. –за дов. № 422/11.5.2 від 21.09.2009р.

від відповідача не з'явились

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Готель “Централь”, м. Донецьк

на ухвалу господарського суду Донецької області від 29.10.2009р. у справі № 2/330пн (суддя Мартюхіна Н.О.) про забезпечення позову

за позовом: Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк м. Київ в особі відділення "Донецька регіональна дирекція" ВАТ ВТБ Банк, м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Готель “Централь”, м. Донецьк

про застосування правових наслідків недійсності кредитного договору та зобов'язання ТОВ "Готель "Централь" повернути грошові кошти, отримані за кредитним договором в розмірі 18832871,28 доларів США та 2864000,00грн.

встановив:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк, м. Київ в особі відділення "Донецька регіональна дирекція" ВАТ ВТБ Банк, м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель "Централь", м. Донецьк про застосування правових наслідків недійсності кредитного договору та зобов'язання ТОВ "Готель "Централь" повернути грошові кошти, отримані за кредитним договором в розмірі 18832871,28 доларів США та 2864000,00грн.

Одночасно із поданням позовної заяви, позивач звернувся до господарського суду Донецької області з заявою про забезпечення позову (т.1,а.с.96-105), шляхом накладення арешту на все майно, що було передано ТОВ "Готель "Централь" та його майновими поручителями ТОВ "Росукройл" та МПП "НВФ "Богатир" в іпотеку/заставу ВАТ ВТБ Банк з метою виконання зобов'язань за кредитним договором № 69В/2007 від 16.06.2007, а саме: нежитлову будівлю газонаповнювальної станції, що знаходиться за адресою; Чернігівська область, Ніжинський район, с.Григоро-Іванівка, вул. Батюка,-буд. 1«а»та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Росукройл" (код ЄДРПОУ 32208910), що була передана останнім в іпотеку ВАТ ВТБ Банк згідно іпотечного договору №69Вз-4/2007від15.12.2007року; Будівлю готелю в комплексі з АЗС літ. А-2, площею 252,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Купріна, буд. 290 та належить на праві власності Малому приватному підприємству «Науково-виробнича фірма «Богатир»(код ЄДРПОУ 20376210), що була передана останнім в іпотеку ВАТ ВТБ Банк згідно іпотечного договору № 69Вз-7/2007 від 23.01.2008 року; Будівлі: готелю літ.А-3; гаражу літ.Б-1; побутового блоку літ.В-1; ремонтного ангару літ. Г-1, складу літ.П-1 загальною площею1354,1кв.м. з господарськими спорудами, що знаходяться за адресою: Донецька область, м.Донецьк, вул.Купріна, буд.292 та належать на праві власності Малому приватному підприємству «Науково-виробнича фірма «Богатир»(код ЄДРПОУ 20376210), що були передані останнім в іпотеку ВАТ ВТБ Банк згідно іпотечного договору № б9Вз-7/2007 від 23.01.2008 року; Земельну ділянку площею 0,5402га (кадастровий номер 0520655900070080030, що розташована на території Стрижавської селищної ради по вул. Індустріальна, 1 Вінницького району Вінницької області та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Росукройл" (код ЄДРПОУ32208910), що була передана останнім в іпотеку ВАТ ВТБ Банк згідно іпотечного договору № 69Вз-5/2007 від 20.12.2007 року; Нежитлову будівлю, розташовану за адресою: Вінницька область, Вінницький район, смт. Стрижавка, вул. Індустріальна, 1 загальною площею 302,3 кв.м. та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Росукройл» (код ЄДРПОУ 32208910), що була передана останнім в іпотеку ВАТ ВТБ Банк згідно іпотечного договору № 69Вз-5/2007 від 20.12.2007 року;Нежитлове приміщення у будівлі готельного комплексу з діловим центром літ.А-9 з прибудовою літ.А'-І площею 5089,5кв.м та підземну стоянку літ.Г-1 площею 2200,3кв.м. загальною площею 7289,8кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, м.Донецьк, вул. Артема, буд.87 та належать на праві власності ТОВ "Готель "Централь", що були передані останнім в іпотеку ВАТ ВТБ Банк згідно іпотечного договору № 69Вз/2007 від 16.06.2007року зі змінами від 14.12.2007року №1 та від 28.03.2008року №2; Обладнання, належне на праві власності ТОВ "Готель "Централь" та передане останнім в заставу ВАТ ВТБ Банк згідно договору застави № 69Вз-2/2007 від 20.07.2007 року зі змінами від 14.12.2007 р.№1; Транспортні засоби, що належні на праві власності ТОВ "Готель "Централь" та передані останнім в заставу ВАА ВТБ Банк згідно договору застави № 69Вз-3/2007 від 20.07.2007р.; Майно, належне на праві власності Малому приватному підприємству "Науково-виробнича фірма "Богатир" (код ЄДРПОУ 20376210), передане останнім в заставу ВАТ ВТБ Банк згідно договору застави № б9Вз-8/2007 від 23.01.2008р.; Майно, належне на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Росукройл" (код ЄДРПОУ 32208910), передане останнім в заставу ВАТ ВТБ Банк згідно договору застави № 69Вз-6/2007 від 15.12.2007р.; Майнові права, належні ТОВ "Готель "Централь", передані в заставу ВАТ ВТБ Банк згідно Договору № 69Вз-1/2007 застави майнових прав від 16.06.2007р. зі змінами від 14.12.2007р. № 1 та від 29.02.2008р. № 2, а саме: майнові права, що грунтуються на договорі № 001-34/8 інвестування будівництва офісного центру від 09.01.2008 року та усіх додаткових угодах до нього (договорах про внесення змін), які г його невід'ємними частинами, укладеному між ТОВ "Готель "Централь" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Росукройл" (код ЄДРПОУ 32208910) на загальну суму 92112000,00грн.; Заборони ТОВ "Готель "Централь" та його майновим поручителям: ТОВ "Росукройл", МПП "НВФ "Богатир" здійснювати дії, направлені на відчуження вищезазначеного майна, що було передано в іпотеку/заставу ВАТ ВТБ Банк згідно іпотечних договорів № 69Вз-4/2007 від 15.12.2007 року, № 69Вз-7/2007 від 23.01.2008 року, № 69Вз-5/2007 від 20.12.2007 року, № 69Вз/2007 від 16.06.2007 року зі змінами, договорів застави № 69Вз-2/2007 від 20.07.2007 року зі змінами, № 69Вз-3/2007 від 20.07.2007 року зі змінами, № 69Вз-8/2007 від 23.01.2008року, № 69Вз-6/2007 від 15.12.2007 року, договору застави майнових прав № 69Вз-1/2007 від 16.06.2007 року зі змінами з метою виконання зобов'язань за кредитним договором № 69В/2007 від 16.06.2007 року на суму 18832871,28 доларів США (що еквівалентно 150791033,76грн. за офіційним курсом НБУ станом на 25.09.2009року) та 2864000,00грн., а також суму державного мита в розмірі 25500,00грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00грн.

Ухвалою від 29.10.2009р. у справі № 2/330пн господарський суд Донецької області (суддя Мартюхіна Н.О.) заяву Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк, м. Київ в особі відділення "Донецька регіональна дирекція" ВАТ ВТБ Банк, м. Донецьк задовольнив частково та вжив заходи щодо забезпечення позову, шляхом накладання арешту на нежитлове приміщення у будівлі готельного комплексу з діловим центром літ.А-9 з прибудовою літ.А-І площею 5089,5кв.м та підземну стоянку літ.Г-1 площею 2200,3кв.м. загальною площею 7289,8кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, м.Донецьк, вул. Артема, буд.87 та належать на праві власності ТОВ "Готель "Централь", що були передані останнім в іпотеку ВАТ ВТБ Банк згідно іпотечного договору № 69Вз/2007 від 16.06.2007року зі змінами від 14.12.2007року №1 та від 28.03.2008року № 2, в межах суми заявленого позову в розмірі 18832871,28 доларів США та 2864000,00грн; накласти арешт на обладнання, належне на праві власності ТОВ «Готель «Централь»та передане останнім в заставу ВАТ ВТБ Банк згідно договору застави № 69Вз-2/2007 від 20.07.2007р. зі змінами від 14.12.207р. № 1 в межах суми заявленого позову в розмірі 18832871,28 доларів США та 2864000,00грн.; накласти арешт на транспортні засоби, що належні на праві власності ТОВ "Готель "Централь" та передані останнім в заставу ВАА ВТБ Банк згідно договору застави № 69Вз-3/2007 від 20.07.2007р. в межах суми заявленого позову в розмірі 18832871,28 доларів США та 2864000,00грн.; заборонити відчуження майнових прав, що належні ТОВ "Готель "Централь", передані в заставу ВАТ ВТБ Банк згідно договору № 69Вз-1/2007 застави майнових прав від 16.06.2007р. зі змінами від 14.12.2007р. № 1 та від 29.02.2008р. № 2, а саме: майнові права, що ґрунтуються на договорі № 001-34/8 інвестування будівництва офісного центру від 09.01.2008 року та усіх додаткових угодах до нього (договорах про внесення змін), які г його невід'ємними частинами, укладеному між ТОВ "Готель "Централь" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Росукройл" (код ЄДРПОУ 32208910) на загальну суму 92112000,00грн.

В задоволенні решти заяви про забезпечення позову відмовив.

Відповідач з прийнятою ухвалою господарського суду не погодився та подав апеляційну скаргу в якій просить її скасувати та прийняти нове судове рішення, яким скасувати ухвалу про забезпечення позову, оскільки ця ухвала є безпідставною, необґрунтованою, такою, що не відповідає та суперечить положенням діючого законодавства України, порушує законні права та охоронювані законом інтереси відповідача.

Посилається на те, що позовні вимоги полягають у застосуванні у судовому порядку двосторонньої реституції як наслідку недійсності правочину, раніше укладеного позивачем та відповідачем, а отже, ніякого порушення відповідачем прав позивача не було. Вважає, що у матеріалах справи взагалі відсутні будь-які докази, які б свідчили, що відповідач відмовляється від повернення отриманого за недійсним правочином або якимось чином ухиляється від здійснення такого повернення. На теперішній час безпосередньо сам позивач не здійснює жодних дій, спрямованих на виконання власних обов'язків з повернення відповідачу грошових коштів, сплачених останнім на виконання правочину, визнаного судом недійсним.

Скаржник вважає недоведеним висновок суду першої інстанції, що в разі задоволення позовних вимог виконання судового рішення про стягнення з відповідача грошових коштів буде досить проблематичним.

Посилається на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази намагання відповідача здійснити відчуження майна, на яке судом накладений арешт, або якимось іншим шляхом розпорядитись цим майном.

Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що ухвала господарського суду винесена правомірно і у відповідності до норм чинного законодавства та просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач представників у судове засідання не направив, причин неявки не повідомив, про день та час судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, що підтверджується приєднаним до матеріалів справи поштовим повідомленням.

Судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутність представників відповідача по матеріалам наявним у справі, оскільки його явка у судове засідання ухвалою від 20.11.2009р. при порушенні апеляційного провадження була визнана необов'язковою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши заперечення представника позивача судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та правильно застосував норми процесуального права з огляду на таке:

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Як вбачається з матеріалів справи в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням господарського суду Донецької області у справі № 9/70пд визнані недійсними кредитний договір № 69В/2007 від 16.06.2007р., іпотечний договір № 69Вз/2007 від 16.06.2007р. та договір застави майнових прав № 69Вз-1/2007 від 16.06.2007р. Рішення суду у справі № 9/70пд набрало законної сили 14.09.2009р., однак при розгляді справи господарським судом не були застосовані наслідки визнання кредитного договору недійсним (реституція сторін). У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з позовом про застосування правових наслідків недійсності кредитного договору та зобов'язання ТОВ "Готель "Централь" повернути грошові кошти, отримані за кредитним договором в розмірі 18832871,28 доларів США та 2864000,00грн.

Необхідність застосування заходів забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що у зв'язку з набранням рішення господарського суду Донецької області у справі № 9/70пд законної сили ТОВ "Готель "Централь" будуть прийняті усі заходи, для зняття обтяження з рухомого майна, що заходяться в заставі/іпотеці банку. В разі зняття обтяження з рухомого та нерухомого майна, існує велика вірогідність того, що ТОВ "Готель "Централь" буде відчужено майно, що на сьогоднішній день знаходиться в заставі/іпотеці банку та забезпечує виконання зобов'язань позичальником за кредитним договором.

З матеріалів справи вбачається, що Відкритим акціонерним товариством "ВТБ Банк" на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель "Централь" перераховано грошові кошти в іноземній валюті у сумі 18832871,28 доларів США та в національній валюті України у розмірі 2864000,00грн. у виконання умов кредитного договору, який у подальшому рішенням суду був визнаний недійсним.

Згідно статті 67 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти певні дії, що стосуються предмета спору та накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу.

Суд першої інстанції правомірно частково задовольнити заяву позивача про забезпечення позову, оскільки предметом розгляду у даній справі є застосування наслідків недійсності правочину та зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель "Централь" повернути грошові кошти, отримані за кредитним договором.

Метою вжиття заходів до забезпечення позову, суд першої інстанції правомірно вважав високу вірогідність та ймовірність порушення законного права та охоронюваного законом інтересу позивача.

Щодо вимоги позивача в частині накладення арешту на майнові права ТОВ "Готель "Централь", то суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ця вимога не підлягає задоволенню, оскільки ст. 67 ГПК України не передбачає такого заходу забезпечення позову.

Суд першої інстанції правомірно за власною ініціативою забезпечив позов шляхом заборони відчуження майнових прав, що належать ТОВ "Готель "Централь"і передані в заставу ВАТ ВТБ Банк згідно договору № 69Вз-1/2007 застави майнових прав від 16.06.2007р. зі змінами від 14.12.2007р. № 1 та від 29.02.2008р. № 2.

За таких обставин, судова колегія вважає, що господарський суд вірно застосував норми процесуального права, та вжив адекватні заходи забезпечення позову.

Керуючись ст.101, п.1 ст.103, ст.105, ст.106 Господарського процесуального кодексу України судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Ухвалу господарського суду Донецької області від 29.10.2009р. по справі № 2/330пн залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Готель “Централь”, м. Донецьк без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд

Головуючий

Судді:

Постанова підписана 23.12.2009р.

Надруковано: 5 прим.

1. позивачу

2. відповідачу

3 у справу

4 ДАГС

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Возможно ВТБ хочет хоть что то забрать. А то когда Централь выиграл дело в 2 судах, то ходили слухи помоему даже в прессе что они грозились и тело кредита отсудить. Тоесть ничего не вернуть.

Наверное Алексашка прав....наверное ВТБ испугался, что пока будет решение суда ВХСУ, то Централь быстрнько сольет все свои активы и объявит себя банкротом....и быстренько подал иск на возврат Централем денег по недействительным договорам, но основная фишка в том, что бы суд выдал ухвалу об обеспечении позова, т.е. шляхом заборони відчуження майнових прав, що належать ТОВ "Готель "Централь"...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Так ё-маё, а что ж получается? ВТБ просит применить последствия решения "о признании договора недействительным" взыскать 18 лимонов и наложить арест на отель и сараи в обеспечение, а сам бежит в ВХСУ и просит просит признать договора кредита действительными ?

Как тогда сейчас идёт рассмотрение дела о взыскании средств, если ВХСУ отменил решения и направил на новое рассмотрение?

тут

- или Хоз суд донецка делает вид, что незнает об этом, и тупо рассматривает иск о применении последствий недействительности?

- или дело рассмотрели, и оставили в силе решение о недействительности.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Из этих последних Ухвал следут, что ВТБ после принятия решения в Апелляционном суде, которе ступает в силу не смотря на то что это дело может быть рассмотрено в ВХСУ подает еще один иск (справа 2/330пн) о применении правовых последствий недействительности договора, 29/10/09 суд принмает какое-то решение (у нас его нет), Централь на это решение подает аппеляцию, но получает отказ, в связи с этим суд продолжает провадження по делу уже с № 2/330пн.

не совсем верно!

Суд принимал не решение, а "ухвалу про порушення провадження по справі". Эту самую ухвалу Централь и обжаловал, а поскольку получил отказ, то производство по делу возобновили.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Скачала с Лига - вынесли на обсуждение:

Идет суд с банком, имее ли право на жизнь такая позиция? Дайте комментарии, если можно.

СУДОВІ ДЕБАТИ

Позивач звернувся до суду з позовом про захист порушених прав споживача. Позивач вважає, що Банк ввів його в оману шляхом публічної пропозиції до продажу продукції (послуги) яка вилучена з цивільного обороту на теріторії України.

Прийнявши таку пропозицію споживач змушений при виконанні договору наражатися на небезпеку втрати майна.

Вважає, що банком порушені його права споживача, а саме - право споживача на отрмання інформації

Ст. 15 ЗУ «Про захист прав споживачів»

1. Споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Iнформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Iнформація про продукцію не вважається рекламою.

Право споживача на належну якість обслуговування –

Ст. 17 ЗУ «Про захист прав споживачів»

Забороняється примушувати споживача придбавати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту.

Позивач вважає, що його шляхом омани змушено придбати продукцію ( послугу) яка вилучена з цівільного обороту.

Відповідно до ст.1046 та ст.1054 ЦК України за кредитним договором передбачається надання кредиту (перехід права власності на об’єкт цивільного права - грошові кошти –«Кредит» від кредитодавця до позичальника), і сплата за надання кредиту (перехід права власності на об’єкт цивільного права - грошові кошти, від позичальника до кредитодавця), тобто здійснюється торгівельна операція.

торгівля — будь-які операції, що здійснюються за договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на товари. (ЗУ України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»)

Товаром є будь – яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності, немайнові права ,призначені для продажу .(Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91.)

продукція — будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб; ( ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів).

Операція з кредитування є торгівельною операцією в розумінні ЗУ «Про захист прав споживачів»

Так як спірний договір регламентує порядок вчинення правочину з об’єктом цивільного права, який вилучений з обороту та теріторії України, і порушує правовий режим такого майна- Позивач просить застосувати такий захист порушеного права як – визнання договору недійсним (нікчемним) відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»

7. Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

18. Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об’єктами права власності українського народу — землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об’єктів цивільного права тощо.

Судом досліджувалися наступні обставини справи –

Між Позивачем та Відповідачем укладений договір про надання кредиту в іноземній валюті. Договір укладений на підставі публічної пропозиції ( пропонування до продажу) про надання кредиту в іноземній валюті громадянам України.

При наданні пропозиції щодо кредитування, банк встановив більш вигідні умови кредитування в іноземній валюті – меньша кредитна ставка.

Договором кредитування визначені умови здійснення правочину стосовно такого об’єкту цивільного права – як іноземна валюта.

__________ місяці Позивач отримав інформацію, що він уклав правочин стосовно об’єкту цивільного права, який вилучений з обігу на теріторії України. На цей об’єкт цивільного права встановлений такий правовий режим як заборона обігу та використання в якості платежу. За порушення встановленого правового режиму чинним законодавством, а саме ст. 162 КУпАП встановлене кримінільне переслідування, одним із засобів якого є конфіскація. Таке переслідування може завдати значної шкоди майновим інтересам Позивача.

Позивач вважає, що якщо б йому було відомо, що іноземна валюта вилучена з обігу і заборонена в якості платежу на теріторії України і така інформація була надана йому до укладання договору, він не уклав би цей договір.

Публічна пропозиція (пропонування до продажу) щодо кредитування в іноземній валюті ввела в оману Позивача і він не зміг правильно оцінити наслідки пропозиції щодо укладання договору про кредитування в іноземній валюті.

На теперішній час виконання цього договору завдає шкоди інтересам держави і змушує Позивача порушувати законодавчі заборони.

Правове обгрунтування зазначених обставин –

Відповідно до ст. 177 та ст.178 ЦК України - «Об’єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші ……….»

Об’єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід’ємними від фізичної чи юридичної особи.

Види об’єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об’єкти, вилучені з цивільного обороту), мають бути прямо встановлені у законі.

Види об’єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об’єкти, обмежено оборотоздатні), встановлюються законом.

Ст. 192 та ст. 193 ЦК України до об’єктів цівільного права відносить і валютні цінності , в тому числі і іноземну валюту.

Відповідно до визначення юридичного терміну «іноземна валюта» Декретом КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» іноземна валюта - іноземні грошові знаки …………….., що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави …., , на відміну від валюти України що є - грошові знаки ………………., що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України,

обіг — переміщення (транспортування) або зберігання та будь-які дії, пов’язані з переходом права власності чи володіння, включаючи продаж, обмін або дарування;

( ЗУ «Про безпечність та якість харчових продуктів»)

На забезпечення вимог ст. 99 Конституції України –

«Грошовою одиницею України є гривня.»

ЗУ «Про національний банк України» статтею 35 «Обіг банкнот і монет» чітко визначів, що Гривня (банкноти і монети) як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів.

Визначення в цій статті гривні як єдиної законного платіжного засобу на теріторії України є законодавчою забороною на використання на теріторії України як платіжного засобу будь – якої іншої грошової одиниці.

Також ЗУ «Про національний банк України» встановив законодавчу заборону на обіг на теріторії України інших грошових одиниц, ніж гривня.

Така заборона визначена ст. 32 ЗУ «Про Національний банк України» - ….. обіг на території України інших грошових одиниць ……………… забороняються.

Іноземна валюта і є як раз тією іншою грошовою одиницею.

Таким чином іноземна валюта є об’єктом цивільного права вилученого з обороту.

На захист прав споживачів у такому випадку, ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів» заборонила як такі, що вводять в оману, наступні дії - пропонування до вільної реалізації продукції, яка вилучена з обігу або щодо обігу якої існують обмеження;

продукція — будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб;

реалізація — діяльність суб’єктів господарювання з продажу товарів (робіт, послуг);

( ЗУ «Про захист прав споживачів»)

Твердження Відповідача про те, що він може здійснювати заборонену валютну операцію за наявності в нього ліцензії та дозвілу Національного банку України не може бути прийяте судом з наступних підстав –

Заборона на обіг іноземної валюти на теріторії України встановлена законом. Тільки законом можуть бути встановлені випадки виключення з законодавчої заборони. Про що чітко визначає ст. 192 та ст. 193 ЦК України.

Як зазначає сам Відповідач до теперішнього часу чинне законодавство України не встановлює дозвіл на кредитування в іноземній валюті на будь – яку суму. Тобто немає виключення з законодавчої заборони.

Виконання Конституції та законів України є обов’язковим для Національного банку України, тому він не може видати ні ліцензію, ні дозвіл на заборонену валютну операцію.

Відповідно до ст. 45 ЗУ «Про Національний Банк України»

Національний банк визначає структуру валютного ринку України та організовує торгівлю валютними цінностями на ньому відповідно до законодавства України про валютне регулювання.

Ст. 45 ЗУ «Про Національний Банк України» встановлює сферу обігу іноземної валюти в межах валютного ринку і покладає на НБУ повноваження щодо організації функціонування валютного ринку .

Тому надаючи дозвіл банкам на здійснення певних валютних операцій від чітко визначає, що дозволяються неторгівельні операції з валютою ( без передачі прав власності) та розміщення іноземної валюти на валютних та міжнародних валютних ринках, тобто ті операції які підпадоють під режим регулювання Декрету КМУ

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України № 150 від 15. 04. 98 року

1. Операції на міжбанківському валютному ринку України дозволяється здійснювати лише суб’єктам цього ринку, до яких належать:

- Національний банк України;

- уповноважені банки (комерційні банки, які отримали ліцензію Національного банку України на право здійснення операцій з валютними цінностями);

- уповноважені кредитно-фінансові установи (які отримали ліцензію Національного банку України на право здійснення операцій з валютними цінностями).

1.2. Суб’єктами міжбанківського валютного ринку України, крім перерахованих вище, можуть бути валютні біржі, які отримали ліцензію Національного банку України на право організації торгівлі іноземною валютою.

Громадяни України не є су’єктами валютного ринку , тому розміщення іноземної валюти у громадян України виходить за межі валютного ринку і не підпадає під режим ліцензування.

Тому ліцензія та дозвіл НБУ не скасовує законодавчу заборону на обіг іноземної валюти на теріторії України.

Тому укладений договір порушує правовий режим об’єкта цивільного права - заборону шляхом вилучення з обігу та використання в якості платежу, і є нікчемним.

На підставі вище викладеного

ПРОШУ СУД :

Захистити мої порушені права споживача шляхом визнання кредитного договору нікчемним.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Нашла на сайте юриста основные нарушения судей http://www.urist.in.ua/showthread.php?t=51295&page=3

Это как раз для Самоучки:

....

17. Часто судьи практикуют отказ в открытии производства по поданому иску, находя в исках мнимые «недостатки». Необходимо знать и помнить, что при подаче иска в суд в нем могут быть лишь два недостатка – это отсутствие спора, что предусмотрено ст.15 ГПК Украины и отсутствие оплаты судебных сборов, что предусмотрено ст.ст.81 и 121 ГПК Украины, а все остальные непонятные и отсутствующие в иске моменты судья обязан и может выяснить и затребовать в предварительном судебном заседании, что предусмотрено ст.129 ГПК Украины, на котором должны присутствовать обе стороны процесса. Как правило, судьи это предварительное заседание предпочитают проводить в письменом виде и лишь с истцом, что является нарушение норм ГПК Украины.

....

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Скачала с Лига - вынесли на обсуждение:

Идет суд с банком, имее ли право на жизнь такая позиция? Дайте комментарии, если можно.

ПРОШУ СУД :

Захистити мої порушені права споживача шляхом визнання кредитного договору нікчемним.

Цивільний кодекс ст. 215 Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена

законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого

правочину недійсним судом не вимагається.

Я так полагаю, что просить суд нужно о признании договора "недійсним", а суд может отказать в иске ссылаясь на тот факт, что "договір є нікчемним"

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Цивільний кодекс ст. 215 Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена

законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого

правочину недійсним судом не вимагається.

Я так полагаю, что просить суд нужно о признании договора "недійсним", а суд может отказать в иске ссылаясь на тот факт, что "договір є нікчемним"

Вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред’являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому.

П О С Т А Н О В А № 9

Пленуму Верховного Суду України 2009р.

ст.5 п.2

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред’являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому.

П О С Т А Н О В А № 9

Пленуму Верховного Суду України 2009р.

ст.5 п.2

Интересное Постановление. А что практика говорит, есть подобные судебные иски и решения!??

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Скачала с Лига - вынесли на обсуждение:

Идет суд с банком, имее ли право на жизнь такая позиция? Дайте комментарии, если можно.

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України № 150 від 15. 04. 98 року

Вказана Постанова НБУ втратила чинність

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Скачала с Лига - вынесли на обсуждение:

Идет суд с банком, имее ли право на жизнь такая позиция? Дайте комментарии, если можно.

СУДОВІ ДЕБАТИ

Тому укладений договір порушує правовий режим об’єкта цивільного права - заборону шляхом вилучення з обігу та використання в якості платежу, і є нікчемним.

На підставі вище викладеного

ПРОШУ СУД :

Захистити мої порушені права споживача шляхом визнання кредитного договору нікчемним.

Ув.господа, что Вы думаете относительно следущего:

6. Використання готівкової іноземної валюти

на території України

як засобу платежу або як застави

6.1. Фізичні особи - нерезиденти, а також повноважні

представники юридичних осіб - нерезидентів - суб'єктів

підприємницької діяльності можуть використовувати на територіях

митниць готівкову іноземну валюту як засіб платежу в разі:

а) сплати мита, інших податків і зборів (обов'язкових

платежів), митних зборів та фінансових санкцій відповідно до

митного законодавства України;

б) сплати дорожніх зборів і оформлення перевезень

негабаритних, великовагових і небезпечних вантажів;

в) сплати платежів за охорону та супроводження підакцизних і

транзитних товарів митними органами;

г) сплати консульських зборів для відкриття віз на в'їзд в

Україну;

ґ) оплати послуг, наданих прикордонними

санітарно-карантинними, ветеринарними, фітосанітарними та іншими

службами контролю;

д) оплати послуг з обов'язкового медичного страхування та

обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності

власників наземних транспортних засобів;

е) оплати товарів і послуг у зоні, що звільнена від сплати

мита та податків.

6.2. Фізичні особи - резиденти можуть використовувати на

території України готівкову іноземну валюту як засіб платежу у

випадках, передбачених підпунктами "а", "в" та "е" пункту 6.1 цієї

глави.

Изходя из вышеизложенного физ.лица не могут использовать наличные баксы для расчетов (в том числе и по кредиту)

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

изходя из вышеизложенного физ.лица не могут использовать наличные баксы для расчетов (в том числе и по кредиту)

Постановление №200 уже неоднократно использовалось в практике. Хорошее, но прежнее было еще лучше. См. надо по дате.
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Постановление №200 уже неоднократно использовалось в практике. Хорошее, но прежнее было еще лучше. См. надо по дате.

что по дате???

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Я думаю уже у всех в исках есть такое, что по постанове № 200 не предусмотрены расчёты в валюте.

А учитывая, что ст 99, 92 Конституции и ст. 192, 533 ГК запрещяет использование валюты, кроме как в порядке определённом законом, считаю что не имею права расчитывать в валюте с банком, и данный договор предусмотрел незаконные действия.

Ещё я смотрю, что всё чаше пркатикуется опираться на недействительность в плане того, что договор предусмотрел незаконные действия:

Мета та ціль кредитування - істотні умови договору кредиту.

За кредитним договор передбачена заздалегіть незаконна операція щодо видачі готівкової іноземної валюті для купівлі машини, квартири, іншого; тобто позичальник зобовязаний розрахуватись з іншим резидентом у валюті, що є порушенням пункту "Г" Декрету, оскільки ні у продавця ні у позичальника на момент укладення договору кредиту не має індивідуальної ліцензії. Банк, якщо він вважає, що отримав генеральну ліцензії НБУ повинен був сдійснювати функції агента валютного контролю, згідно Декрета. Банк не мав права надавати кредит у валюті в порушення валютного контролю, що тягне за собою позбавлення генеральної ліцензії.

И тут уже не отвертишься никак. Или ты дал доллар и нарушил декрет в плане ваолютного контроля, или ты знал, что это формальность, заёмшик конвертирует всё в гривну, и расчитается гривной - тогда это мнимая сделка.

Ещё раз скажу, всё это произошло из-за того, что это всё реально были мнимые сделки, просто проценты в гривне были высокими, а в долларах - низкими. И что-бы заманить клиента именно к себе, банки "забили" на законодательство, и начали кредитовать в валюте. А мы, глупые, забыли, что отвечать - то нада в долларах, но нам было это не важно, т.к. со всех экранов звучало, что курс стабильный, и вообще будет 4.75, и у нас есть НБУ, функция которого - стабильная гривна.

Я частично понимаю банк, когда он отдал реально доллар, и теперь должен его вернуть инвестору. Но опять-же - у инвестора под сколько брали? А под сколько дали? Нужно было найти середину, и договорится, поделить риски.

Но!, когда в 90% случаев на руки долар не выдавали, выдавали или гривну или переводили её продавцу автомобиля или квартиры, асейчас хотят нажить сверху 14-18% ещё 68% - Вот это уже наглость, и за это люди сначала боятся, а потом когда поперепугаются и устанут от этого всего, начинают вставать в позу, и иметь только одно желание - ВЗУТЬ банк. И даже если сейчас большинству из вас предложит банк перевести всё в гривну по курсу почём брали, и это всё под минимальные проценты в гривне - 22%, вы ж не согласитесь :)

Так что, уже каждый из нас имеет минимум 5 исков по причинам:

1) Потребители (ст. 10-12, 18, 19, 22)

2) Ошибка в обстоятельсвах, что имеют существенное зачение (229 ГК+ прогоны по отсутствию графика платежей)

3) Нарушение норм ГК и ХК (ст. 3, 4, 13, 192, 203, 215, 236, 524, 533, 548, 628, 638, 1054 ГК, ст. 189, 198, 345 ХК)

4) Нарушение режима валютных операций, валютного контроля и условий лицензирования (ст. ст. 92, 99.Конституції України; ст. 6, 7 Постанови Національного Банку України ”Про затвердження правил використання готівкової іноземної валюти на території України ”; ст. 35 Закону України „Про національний банк України”; ст. ст. 1, 2, 3 Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, ст. ст. 2, 5, 47 Закону України „Про банки та банківську діяльність”; ст. ст. 5, 13 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю”; п. 2.3 Положення „Про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій”; п. п. 1.4., 1.11 Положення „Про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу”; )

5.) Мнимая сделка (ну тут всего по чуть чуть)

Наверное нашёл Юриста, наверное уже не боится баек от коллекторов, и подавая иски по этим причинам по очереди, учитывая 3 инстанции, где-то глубоко внутри понимает, что лет 5 с него ничего не взыщут. :)

Он ещё никчёмную сделку придумали уже :)

Скоро вообще вокруг ст. 330 и 389 ГК начнут люди плясать, приговаривая, что вы давать не могли, но мы забрали, у нас им лучше живётся :)

Жалко только что не победила Тимошенко, она может и для Пиара тему подымала про спасение заёмщиков и 2 раза законопроект проталкивала в ВР, но хоть какой-то шум создавала. А Регионы 2 раза законопроект рубили, и чуствую... забьют на нас с вами болт петровский с левой резьбой.

Прийдётся самим...как-то.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Спасение утопающих, дело рук самих утопающих!!! у меня вот идея появилась - дать статью в местную газету, где в кратце описать, как банки "идут нам на встречу" загоняя еще в большую петлю и как выход вкратце описать как с ними бороться в судах, суть исков про недействительность и мнимость, описать, что закон на нашей стороне, но за то что бы суды этот закон выполняли нужно бороться!!! вплоть до пикетирования судов с призывом рассматривать дела по ЗАКОНУ!!! ну и оставить свои координаты и раздавать всем налево и направо консультации и скидывать иски, в принципе они будут типовые, если по валюте и валюте выполнения, только вставляй свои данные. Надеюсь это вызовет всплеск активности у заемщиков - ведь в судах целые шкафы дел между банками и заемщиками, притом первые подают на вторых, а вторые смиренно молчат не зная, что делать, вот только тогда банки может задумаются, что им ЖОПА.... А то ведь нас на сайте единицы-передавять по одному и все...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Самое смешное, что пишут тут человек 10, а просмотрело тему - 14 000.

Ребята,вы не думайте ,что вас 10 человек,нас намного больше,мы просто все на вас равняемся,так как своих мозгов не хватает,но действуем все по вашим сценариям,и если бы не вы ,уже поверьте многие бы уже погибли. А так мы судимся ,подаем аппеляции.и т.д.,и когда будет хоть какой то результат сразу выложим.Слава богу ,что есть такие как вы!!!!!!! Просто действительно сложно в одиночку бороться,ну а что делать,ходить на каждый суд вместе,чтобы нас было много,может тогда будет результат.
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Я думаю для результата нужен толковый практикующий юрист, который хорошо знает ваш районный суд.

Он должен понять о чём вообще речь, проникнуться в тему всего этого, и представлять вас на суде как самого себя.

Если он не может на 100% сказать, что может убедить судью принять верное законное решение, то тогда он должен хотя-бы на 120% дать гарантию, что занимается вами по полной программе, а не вспоминает про вас, когда через день суд. :)

У меня как-то вообще сложно всё было. Я сам Юрист по образованию. Но по судам не ходил - работаю в другом напрвлении, свой бизнес, процесс вообще забыл наглухо. В теме-то я разобрался, иски даже сам склепал на все случаи жизни, а вот юриста искал наверное месяца 3 :)

Я объездил почти все наши конторы, и понял что 70% этих людей знают меньше меня, и в сонвном судятся за всякие бытовые мелочи, алименты, зарплаты, и прочую ерунду. Остальные 20% делают вид, что знают всё, умеют всё, а на деле оказывается, что это конторы типа "давай деньги мы будем иски печатать и часы в суде отсижывать", т.е. вникать в вопрос не желают вообще. Нашёл несколько нормальных юристов наконец-то, которые берут деньги не за иски и часы, а за представительство тебя по этому вопросу. Скажем так - первая инстанция - 2000 грн, и всё включено. Твой вопрос рассмотрят, обдумают, придумают стратегию и тактику, и вперёд на твой выбор любые предложеные действия. Звони хоть в воскресенье им, всё о.к. Ну а там уже как судья себя поведёт, убедится али нет... Во-всяком случае есть гарантия, что отобрать у тебя ничего не отберут довольно длительное время.

Я ещё хотел подавать сразу весь иск на 16 страниц по 4 основаниям недействительности, но пообщявшись в суде понял, что лучше подавать по 4 странки по 1 основанию по очереди, ибо лень читать, и слишком много нада в голову запомнить уставшему судье, а потом ещё из всего-этого что-то понять и что-то присудить. :) Ещё понял, что лучше ИТЗ и сбор платить, т.к. денег нет в судах, они сильно ворчат если на потребителей ссылаться про освобождение от уплаты сбора и ИТЗ. Там сумма в пределах 200 грн, и отказы того не стоят.

Ещё увидел недавно рекламу юрконторы, которая обещяет всем оформить кредит по курсу заключения, ну по типу удаваного правочина. Но это по-моему развод, массое производство непродуманных исков по 200 рублей каждый, что называется. На одного клиента нужно неделю потратить, что-бы всё нормально обдумать...

Удачи.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Спасение утопающих, дело рук самих утопающих!!! у меня вот идея появилась - дать статью в местную газету, где в кратце описать, как банки "идут нам на встречу" загоняя еще в большую петлю и как выход вкратце описать как с ними бороться в судах, суть исков про недействительность и мнимость, описать, что закон на нашей стороне, но за то что бы суды этот закон выполняли нужно бороться!!! вплоть до пикетирования судов с призывом рассматривать дела по ЗАКОНУ!!! ну и оставить свои координаты и раздавать всем налево и направо консультации и скидывать иски, в принципе они будут типовые, если по валюте и валюте выполнения, только вставляй свои данные. Надеюсь это вызовет всплеск активности у заемщиков - ведь в судах целые шкафы дел между банками и заемщиками, притом первые подают на вторых, а вторые смиренно молчат не зная, что делать, вот только тогда банки может задумаются, что им ЖОПА.... А то ведь нас на сайте единицы-передавять по одному и все...

Честно говоря я тоже думаю как повысить активность наших сограждан... Рассказываю знакомым, а они вообще не понимают, что шанс есть и говорят, ты судись, а мы на тебя посмотрим. Обидно, ведь вместе мы сила. Я думала дать объявление в местной газете и посбрасывать весь материал на диски для интересующихся, за символическую цену стоимости диска и пересылки.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...