Считаете ли Вы решение справедливым и законным?  

40 голосов

  1. 1. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      16
    • Нет
      24
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      16
    • Нет
      22
    • Затрудняюсь ответить
      2


Recommended Posts

Вывод - нет у вас в районе адвокатов и юристов.

А котнатора эта - это шарлатаны нарутральные. Эти сволочи, именно сволочи, если читают - пусть знают - СВОЛОЧИ, только и умеют, что деньги сосать с людей и клепать простенькие иски, по тем делам, которые знают и помнят. Работают все по однотипным делам, головой подумать - это смерти подобно. Этим скотам это смешно, т.к. они закон не знают, и не разибрались в этом вопросе, а почему они при этом адвокатами называются - вот это уже смешно. Меня эти нелюди постоянно развести пытались, дабы иски строчить по 200 гривен нужные и ненужные, заседания ненужные провоцировали, и дела на 1 судодень растягивали на 120 судодней, за каждый же-ж платят!

С тех пор с ними дела не имею, обращаюсь к тем, кто вопросом занимается, а не иски строчит и за судодень деньги берёт.

Мордашка - а вы юристу давали на оцентку ваш иск? Посмотрите решения судов, сравните со своим иском.

Самая частая ошибка - это написать по-справедливости, и думать, что судья это всё читать будет. Нет. Судьи у нас не те.

Насчёт конституционного обращения - нужен текст с вопросами для разьяснения.

Например такой -

Имеется ли ввиду, что слово:

"ДОЛЖНО быть выражено в гривне", "ДОЛЖНО быть выполненно в гривне" 524, 533 ГК,

"Гривна - ЕДИНСТВЕННАЯ ЗАКОННАЯ валюта платежа" Коституция, Декрет,

"Гривна - единственное Законное средство платежа", "оборот и исползование иностанной валюты ЗАПРЕЩЕНО" ст.32, 35 ЗУ "Про НБУ" :

Обозначает именно то, что использовать для расчётов, как средство платежа, выражения обязательства, цены, пени, штрафа, в свободном обороте, - доллар США - Запрещено без специального разрешения, предусмотренного в ЗАКОНЕ, в соотетствие ст. 92, 99 Конституции, ЗУ "Про НБУ" и ст. 192, 533 Гражданского кодекса?

Или нормы закона имеют ввиду, что доллар сша свободно обращается на территории Украины, есть средством платежа и выражения обязательства, суммы цены продукта, и не есть обектом валютного контроля и лицензирования?

с Уважением, много подписей.

/ Я думаю главная цель писмьа. НАПОМНИТЬ, что в данном случае - "не запрещено=разрешено" неработает! А как-раз наоборот - "прямо не разрешено = запрещено"

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • Ответы 1.5k
  • Created
  • Последний ответ

Top Posters In This Topic

Top Posters In This Topic

Posted Images

Вот люди до ВСУ доходят, вполне возможно там иски сырые, неточные, а потом ВСУ скажет - заёмщику отказать, т.к. Банки имеют право на кредитование, и на кредитование в валюте при соблюдении законодетальства.

Суд - это такая... вобщем сложность там в том, что нужно ставить перед судом конкретные факты, сравнивать с конкретными нормами, дабы НЕ было варианты написать отписку и отказать в иске.

А у нас люди, как и явпрочем, пишут эмоционально, потому, что им близка эта тема, это живой вопрос, и вроде ж понятно, что несправедливо это всё... Но если из иска убрать эту "воду", часто становится видно, что иск по сути пустой, и конкретно там не выражено нарушения закона, дающее право требовать признать договор незаконным и недействительым.

Я думаю, что нужно стараться писать так, что-бы нераельно было судье написать, что ничего не нарушено.

Весна - а можно решение 1 инстанции увидеть? Я думаю полезно будет.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Товарищи, на счет объединения и общественной организации «Захист». Я там поузнавал состояние дел по нашему направлению. Если интересно, скидывайте телефоны в личные сообщения.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

В аппеляции отфутболили мою скаргу,не приняли к рассмотрению,по такой причине,что вся наша районная адвокатская контора негодовала и хохотала.

Что конкретно?
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Я, как новичок, хочу спросить у более опытных. Составила исковое заявление о признании кредитного договора (+ ипотека) недействительным. Сумма кредитного договора 30 500 долларов, эквивалент по 5,05=154025, текущий остаток по телу 24 000у.е., после разрыва договора и полных взаиморасчетов остается с моей стороны доплаты 37000грн. С какой суммы платить 1% гос.пошлины??

И еще секретарь судьи (кума) посмотрела моё заявление и внесла "коррективы". говорит, что обязательно в приложения добавить КОПИИ решения судов превой инстанции и/или аппеляции, поскольку в нашем городе практика принятия аналогичных решений отсутствует. На ссылки в интернете, сказала, в тексте заявления лучше не ссылаться.

Может кто-нибудь помочь в этом вопросе??

Отвечу по порядку:

1. Госпошлину платите со 154025 грн т.е.1540,25 грн, если ссылдаетесь на ЗУ "О защите прав потребителей" госпошлину можете попробовать не платить.

2. Относительно судебной практики для суда - Вы можете скопировать текст решений с нашего форума с указанием номера дела и распечатать их. Для суда этого будет достаточно.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Отвечу по порядку:

1. Госпошлину платите со 154025 грн т.е.1540,25 грн, если ссылдаетесь на ЗУ "О защите прав потребителей" госпошлину можете попробовать не платить.

2. Относительно судебной практики для суда - Вы можете скопировать текст решений с нашего форума с указанием номера дела и распечатать их. Для суда этого будет достаточно.

Спасибо.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Что конкретно?

[/quotСитуация такая:1 декабря районный суд принимает заочное решение по иску ,,Приватбанка,, ,,про стягнення заборгованности,,-меня ,конечно никто не уведомлял ни про предварительное слушание,ни про судебное заседание-очень в стиле ,,Привата,,,тем более судья и управляющий отделения-друзья-неразлейвода.Заочное решение пришло по почте.Я с адвокатом подаю иск ,,про перегляд заочного рішення,,, в котором указываю причины своей неявки в суд и в этом же иске прошу признать кредитный договор недействительным.(судья сказал,что отдельный иск не примет-надо объединять).13 января суд расматривает мой иск и выносит ухвалу-,,В задоволені позову відмовити,,-мотивацию решения я приводил выше.Я подаю аппеляцию с копиями договоров,заочного ришення,ухвали и т.д. 3 февраля приходит письмо из аппеляционого суда-ухвала-як вбачаеться з матеріалів справи ,скаржник,не звертався в суд першої інстанції із заявою про перегляд зочного рішення,а звернувся із апреляційною скаргою,тим самим порушивши порядок перегляду заочних рішень.З урахуванням наведенного,в прийнятті апеляційної скарги апелянту слід відмовити,на підставі ст.ст.228,231,232,ЦПКУ.----Как Вы думаете,судья в аппеляции обкуреный был или просто на приколе?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

[quote name='qwerty' date='4.3.2010, 22:57' post='3730

Да,кстати-судья Тернопольского областного аппеляционого суда-Фащевская Н.Е.Прошу приобщить к списку героев,которых страна должна знать.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Голова Залищицкого районного суда Тернопольской области-Дудяк(страна должна знать своих героев)мне ответил-у нас не прецендентное право и вообще неизвестно ,где теперь те судьи,которые такие решения принимали(в смысле в пользу заёмщиков).И потом тремя строчками в решении признал законность валютного кредитования.В аппеляции отфутболили мою скаргу,не приняли к рассмотрению,по такой причине,что вся наша районная адвокатская контора негодовала и хохотала.Кому жаловаться?Понятно,кассацию уже написали,но достаточно ли этого...

Да уж право у нас точно не прецендентное, мне тоже самое в суде сказали (типа я не знаю).

Дело в том, что уже есть Ухвали ВСУ которыми заемщикам отказывали в открытии кассационного производства. Мне кажется ВСУ так и будет поддерживать нетральную позицию. Пока действительно не образуется большая и неоднозначная практика. А пока мы так и будем биться головой об стену.

Ну или еще выход это КСУ, но не вопрос, что там быстро рассмотрят наше обращение, да и еще в нашу пользу.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

[quote name='qwerty' date='4.3.2010, 22:57' post='3730

Да,кстати-судья Тернопольского областного аппеляционого суда-Фащевская Н.Е.Прошу приобщить к списку героев,которых страна должна знать.

Админу нужно отдельную "Доску Почета" для судей сделать. Пусть висят, :angry: а народ будет в курсе...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Ну или еще выход это КСУ, но не вопрос, что там быстро рассмотрят наше обращение, да и еще в нашу пользу.

Вот это самое главное ! Здесь спешить нельзя. Чтоб не получить еще один отворот -поворот и тогда шансы на победу вместо 50/50 будут приравнены к 0.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Вот это самое главное ! Здесь спешить нельзя. Чтоб не получить еще один отворот -поворот и тогда шансы на победу вместо 50/50 будут приравнены к 0.

Вот тут можно посмотреть как обычно КСУ отвечает на обращения граждан и какие выдает решения. С учетом того, как КСУ разъясняет гражданам толкование той или иной нормы закона, можно постараться составить наиболее правильное обращение в КСУ.

http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=5037

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Вот тут можно посмотреть как обычно КСУ отвечает на обращения граждан и какие выдает решения. С учетом того, как КСУ разъясняет гражданам толкование той или иной нормы закона, можно постараться составить наиболее правильное обращение в КСУ.

http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=5037

Порядок та умови звернення громадян та юридичних осіб до Конституційного Суду України

Кожен має знати, з яких питань він може звертатися до Конституційного Суду України і які вимоги до таких звернень встановлено Законом України “Про Конституційний Суд України” від 16 жовтня 1996 року (далі – Закон).

І. Згідно із Законом громадяни, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи можуть звертатися до Конституційного Суду лише з питань офіційного тлумачення

Конституції та законів України.

ІІ. Формою звернення зазначених осіб до Конституційного Суду України є конституційне звернення.

ІІІ. Конституційне звернення повинно відповідати вимогам, встановленим Законом щодо форми, змісту та підстав для такого звернення. Недотримання заявником хоча б однієї з цих вимог є підставою для відмови у прийнятті до розгляду конституційного

звернення.

ІV. За статтею 42 Закону конституційне звернення – це письмове клопотання до Конституційного Суду України про необхідність офіційного тлумачення Конституції та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи.

Конституційне звернення надсилається до Конституційного Суду України як поштова кореспонденція або подається безпосередньо до Секретаріату Суду.

У конституційному зверненні обов’язково зазначаються:

1) прізвище, ім’я, по батькові громадянина України, іноземця чи особи без громадянства, адреса, за якою особа проживає, або повна назва та місцезнаходження юридичної особи;

2) відомості про представника особи за законом або уповноваженого за дорученням;

3) статті (окремі положення) Конституції та/або законів України, тлумачення яких має дати Конституційний Суд України;

4) обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції та/або законів України;

5) дані щодо інших документів і матеріалів, на які посилаються суб’єкти права на конституційне звернення (копії цих документів і матеріалів додаються);

6) перелік документів і матеріалів, що додаються.

До конституційного звернення має бути додано:

- тексти статей (окремих положень) Конституції та/або закону України, офіційне тлумачення яких необхідно дати, із зазначенням джерел їх опублікування;

- довіреність або інший документ, що підтверджує повноваження представника за законом або уповноваженого за дорученням;

- належним чином оформлені копії рішень судів або інших органів державної влади, які підтверджують факти неоднозначного застосування положень Конституції та/або законів України, що потребують офіційного тлумачення;

- інші матеріали та документи, на які посилаються автори, обґрунтовуючи необхідність в офіційному тлумаченні положень Конституції та/або законів України. Правильність копій документів має бути належним чином завірена (печаткою (штампом) та підписом відповідної посадової особи юридичної особи за місцем роботи чи проживання).

Конституційне звернення, документи та інші матеріали до нього подаються у трьох примірниках.

Конституційні звернення надсилаються до Конституційного Суду без сплати державного мита (стаття 60 Закону).

Направляючи звернення до Конституційного Суду України, автори повинні врахувати два важливих моменти. По-перше, за Законом однією з основних вимог до змісту конституційного звернення є наявність обґрунтування необхідності в офіційному

тлумаченні положень Конституції та/або законів України (стаття 42). По-друге, підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції та/або законів України є наявність неоднозначного застосування положень Конституції та/або законів України судами України, іншими органами державної влади, якщо суб’єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод (стаття 94).

Неоднозначність застосування положень Конституції та/або законів України судами, іншими органами державної влади полягає в тому, що за юридично однакових обставин у справах однієї і тієї ж категорії положення Конституції та/або законів України у загальній юридичній практиці застосовуються по-різному. Не є підставою для конституційного звернення неоднозначне трактування (роз’яснення) правових норм органами державної влади, органами місцевого самоврядування, установами, організаціями в листах, коментарях тощо.

Конституційні звернення, які не відповідають зазначеним вимогам Закону, не підлягають розгляду Конституційним Судом України, про що суб'єкту права на конституційне звернення надається письмова відповідь.

м. Київ, вул. Жилянська, 14

Довідкова АТС Конституційного Суду України 8-044-238-10-11.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Я уже предложил, но чё-то прозевали....

"Насчёт конституционного обращения - нужен текст с вопросами для разьяснения.

Например такой -

Имеется ли ввиду, что слово:

"ДОЛЖНО быть выражено в гривне", "ДОЛЖНО быть выполненно в гривне" 524, 533 ГК,

"Гривна - ЕДИНСТВЕННАЯ ЗАКОННАЯ валюта платежа" Коституция, Декрет,

"Гривна - единственное Законное средство платежа", "оборот и исползование иностанной валюты ЗАПРЕЩЕНО" ст.32, 35 ЗУ "Про НБУ" :

Обозначает именно то, что использовать для расчётов, как средство платежа, выражения обязательства, цены, пени, штрафа, в свободном обороте, - доллар США - Запрещено без специального разрешения, предусмотренного в ЗАКОНЕ, в соотетствие ст. 92, 99 Конституции, ЗУ "Про НБУ" и ст. 192, 533 Гражданского кодекса?

Или нормы закона имеют ввиду, что доллар сша свободно обращается на территории Украины, есть средством платежа и выражения обязательства, суммы цены продукта, и не есть обектом валютного контроля и лицензирования?

с Уважением, много подписей.

/ Я думаю главная цель писмьа. НАПОМНИТЬ, что в данном случае - "не запрещено=разрешено" неработает! А как-раз наоборот - "прямо не разрешено = запрещено". ."

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Всем добрый день! Возникла такая идея (сам не юрист поэтому помидорами сильно не бросайте). Подать коллективный иск на Национальный банк Украины. В иске написать все мыслимые и немыслимые грехи какие можно придумать и бездействие во время кризиса, покушение на национальную безопасность, нанесение непоправимого ущерба экономике Украины, разорение народа Украины и т.п. У НБУ будет 2 пути либо это все признавать и валить на конкретные личности, либо признать ситуацию форсмажором, а это нам и нужно. Могут конечно сказать что все хорошо и кризиса не было, но я думаю что доказать наличие кризиса будет проще.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Антирейд, что вы думаете о конституционном суде?! закон то на нашей стороне!!! они будут обязаны ответить!!! и обязательно спросить про использование иностранной валюты как средства платежа по кредитам!!!! тут уж никак не отвертишься!!! ... если граммотно составить запрос. Предлагаю всем юристам на этом сайте выложить свои предложения!!! :rolleyes: а Антирейду взять на себя главенствующую роль в координировании данного процесса и редактировании обращения, по-моему у вас наибольший опыт в написании запросов и других обращений в разные организации. :rolleyes: Остальные участники помогут сбором подписей!!!

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

/ Я думаю главная цель писмьа. НАПОМНИТЬ, что в данном случае - "не запрещено=разрешено" неработает! А как-раз наоборот - "прямо не разрешено = запрещено". ."

лучшая защита - это нападение! Аксиома

УВ. nameless, совершенно согласна с вами по вопросам к КСУ. Какое двоякое толкование заложено в ст524? Это императив?

Главная :: Науково - практичний коментар Цивільного кодексу України :: Книга п'ята: Зобов'язальне право (509-1215) :: Розділ І. Загальні положення про зобов'язання (509 - 625) :: Глава 47. Поняття зобов'язання. Сторони у зобов'язанні (509-525)

Стаття 524. Валюта зобов'язання

1. Зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України — гривні.

2. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

1. Частина перша статті, що коментується, стосується перш за все так званих грошових зобов'язань — зобов'язань, у яких обов'язок хоча б однієї із сторін полягає у сплаті грошей (зокрема, зобов'язання, що виникають з договорів купівлі-продажу, ренти, найму (оренди), підряду тощо). Оскільки відповідно до ст. 99 Конституції грошовою одиницею України є гривня, таке грошове зобов'язання має бути виражене саме у гривнях. Це положення цілком узгоджується з ч. 1 ст. 192 ЦК, згідно з якою законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України — гривня.Що стосується іноземної валюти як засобу платежу (зокрема, за зобов'язаннями), то вона, відповідно до ч. 2 ст. 192, ч. З ст. 533 ЦК може використовуватися в Україні лише у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (див. коментар до ст. ст. 192, 533 ЦК). Так, зокрема, допускається вираження в іноземній валюті зобов'язань у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

2. Частина 2 статті, що коментується, фактично закріпила й узаконила практику майнового обігу, що набула поширення і склалася в умовах нестабільної економіки і стрімких інфляційних процесів на початку докорінних економічних перетворень. Іноді ця практика використовується і в теперішній час, переважно стосовно зобов'язань, що мають тривалий характер (які виникають із договорів займу, майнового найму, купівлі-продажу в кредит тощо), її суть полягає в тому, що сторони, виражаючи грошове зобов'язання у національній валюті України, одночасно визначають його еквівалент у тій чи іншій стабільній іноземній валюті (доларах США, євро тощо), страхуючись таким чином на випадок можливої інфляції. Крім вказівки на ту чи іншу іноземну валюту у такому застереженні, як правило, визначається і конкретна банківська установа, за курсом якої визначається такий валютний еквівалент. Найчастіше валютний еквівалент визначається відповідно до курсу Національного банку України, але немає перешкод і для визначення його відповідно до курсу (купівлі або продажу) інших банків.

Утім, слід підкреслити, що допускається лише визначення еквіваленту зобов'язання в іноземній валюті, але не сплата нею (крім випадків, передбачених законом). Відповідно до ч. 1 ст. 533 ЦК, зобов'язання підлягає виконанню у національній валюті. Якщо ж сторони, виразивши зобов'язання у національній валюті, фактично здійснюють платежі в іноземній валюті, то такі дії є порушенням правил про валютні операції і тягнуть адміністративну відповідальність за ст. 162 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Оскільки зміст переважної більшості зобов'язань складають майнові права і обов'язки його учасників, вони можуть бути виражені у грошовій формі навіть у тих випадках, коли предметом виконання не є гроші як такі. Так, наприклад, договір міні речей однакової вартості (тобто, без доплати) не є грошовим зобов'язанням у власному розумінні, оскільки не передбачає сплату грошей. Утім, сторони вправі визначити предмет виконання (у наведеному прикладі — майно, що підлягає обміну) у грошовому еквіваленті для будь-яких цілей (наприклад, на випадок загибелі речі до моменту її передання). При цьому як еквівалент може бути використана як національна валюта України, так і іноземна валюта.

Или КСУ будет исполнять роль толкового словаря? Или у вас в договорах написана гривна, а к ней приписали эквивалент в ин. валюте; возможно п. 1.1 каждого договора не является обязательством? Или кредит. договор ваш с банком выпадает из гражданских взаимоотношений и не регулируется ЦКУ. Или вы хотите получить ответ, что белое, которое вы видите, на самом деле черного цвета.

Только как- то плохо мы думаем о тех, кто осуществляет проф. деятельность /банк, суд,нбу/. 3-х летний ребенок хорошо различает, что можно, а что должно. Если все эти уважаемые субъекты различий не замечают, то еще один уважаемый субъект может и узаконить это, у него для этого все полномочия?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Какой вопрос -такой ответ.Вот банки захотели получить выгодные для себя ответы-поставили правильные вопросы-получили Лист-роз"яснення про правомірність валютного кредитування.А если мы поставим перед КСУ,НБУ,МИНЮСТОМ такие конкретные вопросы:1)Правомерно ли выражение обязательств в валюте ,отличной от гривни,без всякой привязки к гривне?Если да,то в каких случаях?2)Согласно ст.47 ЗУ ,,Про банки...,, и п.2,3 ,,Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій,..., для осуществления банками валютных операций необходимо наличие банковской лицензии и письменного Дозвола.Должна ли такая банковская лицензия соответствовать Додатку№9 ,,Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій...,,а Дозвил -Додатку№10?3)Нужна ли индивидуальная лицензия при использовании валюты как средства платежа по обязательствам,если инициатором и получателем в такой операции является заёмщик (п.г.,ч.4.ст5 ,,Декрета про валютне регулювання.)..?-----Если получим конкретные ответы-расставим точки над і.
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Всем добрый день! Возникла такая идея (сам не юрист поэтому помидорами сильно не бросайте). Подать коллективный иск на Национальный банк Украины. В иске написать все мыслимые и немыслимые грехи какие можно придумать и бездействие во время кризиса, покушение на национальную безопасность, нанесение непоправимого ущерба экономике Украины, разорение народа Украины и т.п. У НБУ будет 2 пути либо это все признавать и валить на конкретные личности, либо признать ситуацию форсмажором, а это нам и нужно. Могут конечно сказать что все хорошо и кризиса не было, но я думаю что доказать наличие кризиса будет проще.

Эта тема уже обсуждалась! http://kontrakty.ua/2009-10-15-11-33-28/20...ov-obedinyajtes

пост №751

Т.к. в этих отношениях ответчик НБУ, а это государственный орган, то согласно административному законодательству подавать в суд нужно не по месту нахождения ответчика НБУ, как в гражданском законодательстве, а по месту регистрации истца, т.е. всех нас, которые пострадали от бездействия НБУ. Эффект массовости пропадает!!!!

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

а Бабка-Ёжка против!

Нада ещё спросить:

1. Действительно ли для того, что-бы резидент мог кредитовать резидента в иностранной валюте для расчётов иностранной валютой на территории Украины, не нужна никакая лицензия и иное разрещение, т.к. ни одним законом прямо не запрещено резиденту кредитовать в валюте резидента, либо такие операции подлежат ограничению и валютному контролю, согласно ст. 92, 99 Конституции, ст. 192, 533 ГКУ, т.к. ст. 2 Декрета №15-93, ст. 35 ЗУ "Про НБУ" указывают, что только гривна есть единственное законное средство платежа и приёма на территории уКраины, а ст. 32 ЗУ "Про НБУ" прямо запрещает свободный оборот, обращение, и использование как средство платежа иностранную валюту?

2. Действительно ли можно кинуть тапком в судью конституционного суда Укрины, т.к. это прямо не запрещено ни одним нормативным актом? (что-бы проще было ответить на первый вопрос :) . )

Уважаемые судьи КСУ, мы свято уверены, что в судью местного, апелляционного суда общей юрисдикции, судью хозяйственного суда, апелляционного хозяйственного суда, высшего хозяйственного суда, судью административного суда, апелляционного административного суда, высшего административного суда Украины, судей третейских судов, в их помошников, секретарей и приставов НЕЛЬЗЯ кидать тапками, хотья это и не запрещено прямо ниодним нормативным актом, но нам кажется, что Конституцией Украины, как и Уголовным кодексом Украины вобщем запрещено посягательство на жизнь, здоровье, честь и достоинство любого человека, кроме случаев, ПРЯМО предусмотренных ЗАКОНОМ. А так как нам не известен закон, разрешающий делать подобные действия, просим разъяснить презумцию запрета либо презумцию разрешения действий по киданию тапком, и действий, указанных в п.1 Конституционного обращения.

3. Действительно ли на сегодяшний день ни одним нормативным актом, кроме постанвоелния НБУ "Про кредитование нерезидентами резидентов и резидентами нерезидентов в иностранной валюте" не установлено порядка и условий осущетствления валютных операций в виде предосталения кредита в иностранной валюте и уплаты процентов и иных сборов в иностранной валюте по данному договору?

По-поводу Письменного дозвола я думаю не нужно спрашивать, т.к. он НЕ даёт права на кредитование в валюте, ввиду следующего:

Якщо прийняти до уваги, що Письмовий дозвіл дублює зміст Генеральної ліцензії НБУ, то такий дозвіл не надає права резиденту отримувати від резиденту - банківської установи кредиту у іноземній валюті, та не надає права розраховуватись за зобов’язаннями за цим договором, зважаючи на наступне:

Постанова № 275 встановлює перелік та форму банківських ліцензій та дозволів, відповідно закону України „Про банки та банківську діяльність”.

- Банківська Ліцензія (форма-додаток № 7) на право здійснення операцій, визначених частиною першою, та п. 5-11 ч.2 статті 47 закону України „Про банки та банківську діяльність”;

- Банківська ліцензія з додатком, що в тексті ліцензії називається письмовим дозволом (форма-додаток № 9) на право здійснення операцій, визначених п. 1-4 ч.2 та частиною 4 статті 47 закону України „Про банки та банківську діяльність” згідно з операціями, визначеними у додатку до письмового дозволу;

- власне Письмовий дозвіл з додатком (форма-додаток № 10) на право здійснення операцій, визначених п. 1-4 ч.2 та частиною 4 статті 47 закону України „Про банки та банківську діяльність” згідно з операціями, визначеними у додатку до письмового дозволу;

З вищенаведеного, можна зазначити, що:

1. Або у положенні № 275 є помилка у додатку №9, де замість слова „Письмовий дозвіл” вказано слово „Банківська Ліцензія”

2. Або Письмовий дозвіл надається лише банківським корпораціям, відповідно до Додатку № 10.

ЗУ „Про банки та банківську діяльність” у Статті 47 визначив Банківські операції.

На підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі банківські операції:

(Частина перша)

1) приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних

осіб;

2) відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і

банків-кореспондентів,

3) розміщення залучених коштів від свого імені, на власних

умовах та на власний ризик.

Банк, крім перелічених у частині першій цієї статті операцій,

має право здійснювати такі операції та угоди:

(Частина друга)

1) операції з валютними цінностями;(Дозвіл)

2) емісію власних цінних паперів; (Дозвіл)

3) організацію купівлі та продажу цінних паперів за

дорученням клієнтів; (Дозвіл)

4) здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого

імені (включаючи андеррайтинг); (Дозвіл)

5) надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від

третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;

6) факторинг;

7) лізинг;

8) послуги з відповідального зберігання та надання в оренду

сейфів для зберігання цінностей та документів;

9) випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів

та інших оборотних платіжних інструментів;

10) випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій

з використанням цих карток;

11) надання консультаційних та інформаційних послуг щодо

банківських операцій.

(Частина третя)

За умови отримання письмового дозволу Національного банку

України банки також мають право здійснювати такі операції:

(Частина четверта)

1) здійснення інвестицій у статутні фонди та акції інших

юридичних осіб; (Письмовий дозвіл)

2) здійснення випуску, обігу, погашення розповсюдження)

державної та іншої грошової лотереї; (Письмовий довіл)

3) перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів; (Письмовий довіл)

4) операції за дорученням клієнтів або від свого імені: (Письмовий дозвіл)

з інструментами грошового ринку; з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках; з фінансовими ф’ючерсними та опціонами;

5) довірче управління коштами та цінними паперами за

договорами з юридичними та фізичними особами; (Письмовий дозвіл)

6) депозитарну діяльність і діяльність з ведення реєстрів

власників іменних цінних паперів. (Письмовий дозвіл)

Національний банк України встановлює порядок надання банкам

дозволу на здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 частини

другої цієї статті.

Тобто, Банк, що отримав банківську ліцензію має право проводити операції з валютними цінностями відповідно п.1 частини другої статті 47.

Відповідно до ст. 47, НБУ встановлює порядок надання дозволу на здійснення операції з валютними цінностями. Дозвіл є умовою здійснення операцій з валютними цінностями, де вказується перелік операцій.

Пункт 2.3. Положення № 275 встановлює, що за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку банки мають право

здійснювати такі операції:

1) операції з валютними цінностями:

(Витяг)

- неторговельні операції з валютними цінностями;

- операції з готівковою іноземною валютою та чеками (купівля,

- продаж, обмін, прийняття на інкасо), що здійснюються в касах і

пунктах обміну іноземної валюти банків;

- операції з готівковою іноземною валютою (купівля, продаж,

обмін), що здійснюються в пунктах обміну іноземної валюти, які

працюють на підставі укладених банками агентських договорів з

юридичними особами-резидентами;

- ведення рахунків клієнтів (резидентів і нерезидентів) в

іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці

України;

- залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку

України;

- торгівля іноземною валютою на валютному ринку України (за

винятком валютно-обмінних операцій);

- інші операції з валютними цінностями на валютному ринку

України;

Відповідно Пункту 5 Чинної Постанови НБУ № 446, якою Внесено зміни до постанови 275:

- Банки, які мають письмовий дозвіл Національного банку України на здійснення неторговельних операцій з валютними цінностями, повинні отримати дозволи на здійснення операцій з

готівковою іноземною валютою та чеками: купівля, продаж, обмін, прийняття на інкасо.

- Банки, які мають письмовий дозвіл Національного банку України на здійснення операцій із залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України, повинні отримати дозволи на „здійснення торгівлі іноземною валютою”, та дозвіл на здійснення „інших операцій з валютними цінностями” на валютному ринку України.

Згідно постанови НБУ № 275, під іншими валютними операціями маються на увазі операції з банківськими металами, тощо, проте не кредитні.

Тобто, серед неторговельних операції з валютними цінностями, та операцій із залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України відсутні такі операції, як кредитна операція з давання кредиту резиденту в іноземній валюті.

Законодавство розрізняє поняття „валютна операція” у Декреті КМУ №15-93 та „операція з валютними цінностями” за ЗУ „Про банки та банківську діяльність”.

З вищенаведеного, Операції з валютними цінностями не містять у собі операції з надання кредиту в іноземній валюті резиденту України, та отримання відсотків у якості винагороди за таку операцію.

Стаття 49. ЗУ ”Про банки та банківську діяльність” визначає Кредитні операції.

Як кредитні у цій статті розглядаються операції, зазначені у пункті 3 частини першої та у пунктах 3-7 частини другої статті 47 цього Закону.

Тобто Письмовий дозвіл, що надається Національним Банком України банківській установі на операції, визначені у п.1 частини другої ст. 47 Цього закону „операції з валютними цінностями” не дає права на здійснення кредитних операцій з іноземною валютою, оскільки операції, на які надається письмовий дозвіл не є операціями з надання кредиту.

Пункт 5.3. Постанови № 275 вказує, що Письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій

згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему

валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.93 за

N 15-93.... Це ще раз вказує на те, що даний дозвіл не дає права на проведення операцій, що потребують індивідуальної ліцензії НБУ, за умови, що такі операції прямо дозволені законом.

Отже, Письмовий дозвіл, якщо він взагалі є у Відповідача, не дає права на здійснення валютних операцій, здійснення яких вимагає наявності індивідуальної ліцензії.

Постанова № 275 передбачає лише "письмовий дозвіл".

Закон України "Про банки та банківську діяльність" вимагає саме "дозвіл" на операції 1-4 Частини 2 ст. 47.

Банк повинен мати саме „дозвіл”, але постанова його не передбачила, оскільки

в Положенні № 275 у п. 1.2. зазначено, що Письмовий дозвіл Національного банку - документ, який видає Національний банк у порядку і на умовах, визначених Законом

України "Про банки і банківську діяльність" та цим Положенням, на підставі якого банки мають право здійснювати окремі операції, передбачені статтею 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність"; а пункт. 1.5. роз’яснює, що Національний банк надає єдиний письмовий дозвіл на здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 частини другої та пунктами 1-6 частини четвертої статті 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Тобто НБУ у постанові № 275 об’єднало поняття Дозвіл, що дається на операції 1-4 частини другої ст. 47, та Письмовий дозвіл, що надається на операції п.1-6 частини четвертої ст. 47.

Згідно постанови, Банк повинен мати саме Письмовий дозвіл з додатком до такого дозволу, а також ліцензію на здійснення операцій за частиною першою ст.47, та п. 1-4 частини другої ст. 47.

Проте зразки документів що надаються не відповідають самій постанові, оскільки непередбачено письмового дозволу для банку, проте передбачена:

1. ліцензія на операції за частиною першою ст. 47, та операціями п.5-11 частини другої, що не потребують дозволу.

2. ліцензія на операції за п.1-4 частини другої ст. 47, п.1-6 частини Четвертої, яка містить у собі помилку

3. власне письмовий дозвіл, що надається лише банківській корпорації, яка не може кредитувати фізичних осіб.

Відповідно ст. 47 Закону України „Про банки та банківську діяльність” - „Банк має право здійснювати інші угоди згідно із законодавством України.”

Тобто перелік операцій, визначений у даному законі, не є вичерпним, та можуть бути інші нормативні акти, що дозволяють здійснювати інші угоди.

Відповідно ст. 92, 99 Конституції, ст. 192, 533 Цивільного Кодексу України, використання іноземної валюти можливо лише на умовах, та у випадку, передбаченому законом.

Якщо така операція з іноземною валютою не передбачена, або не визначені умови її здійснення, здійснювати її заборонено законом.

На операцію з надання і одержання кредиту в іноземній валюті, Декрет КМУ № 15-93 вимагає отримання індивідуальної ліцензії НБУ, згідно пункту „В” п.4 ст. 5. Операції по наданню кредиту в іноземній валюті врегульовані постановою Правління Національного банку України від 17 червня 2004 р. N 270 "Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам", де вказані суми та строки таких операцій, а також сторони операції. Вказана постанова є єдиним актом НБУ що регулює кредитні операції в іноземній валюті, та не дозволяє проводити кредитні операції з надання кредиту в іноземній валюті резиденту від резидента.

На операцію по сплаті відсотків за договором в іноземній валюті, Декрет КМУ № 15-93 вимагає наявності індивідуальної ліцензії НБУ згідно пункту „Г” п. 4 ст.5.

Тобто, з урахуванням ст. 92, 99 Конституції України, ст.. 32, 35 Закону України „Про Національний банк України”, ст. 192, 524, 533 Цивільного кодексу України, ст. 198 Господарського кодексу України,

жодним законом не передбачено право резидента на отримання кредиту в іноземній валюті від банківської установи – резиденту, та можливысть виконувати зобов*язання за цим договором у валюті, відмінної від Гривні.

З урахуванням наведеного, у банківської установи немає права кредитувати резидента у іноземній валюті, оскільки це прямо не передбачено жодним нормативним документом, що має силу не нижчу від закону.

Ось вам мій експертній висновок. :)

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

а Бабка-Ёжка против!

Нада ещё спросить:

1. Действительно ли для того, что-бы резидент мог кредитовать резидента в иностранной валюте для расчётов иностранной валютой на территории Украины, не нужна никакая лицензия и иное разрещение, т.к. ни одним законом прямо не запрещено резиденту кредитовать в валюте резидента, либо такие операции подлежат ограничению и валютному контролю, согласно ст. 92, 99 Конституции, ст. 192, 533 ГКУ, т.к. ст. 2 Декрета №15-93, ст. 35 ЗУ "Про НБУ" указывают, что только гривна есть единственное законное средство платежа и приёма на территории уКраины, а ст. 32 ЗУ "Про НБУ" прямо запрещает свободный оборот, обращение, и использование как средство платежа иностранную валюту?

2. Действительно ли можно кинуть тапком в судью конституционного суда Укрины, т.к. это прямо не запрещено ни одним нормативным актом? (что-бы проще было ответить на первый вопрос :) . )

Уважаемые судьи КСУ, мы свято уверены, что в судью местного, апелляционного суда общей юрисдикции, судью хозяйственного суда, апелляционного хозяйственного суда, высшего хозяйственного суда, судью административного суда, апелляционного административного суда, высшего административного суда Украины, судей третейских судов, в их помошников, секретарей и приставов НЕЛЬЗЯ кидать тапками, хотья это и не запрещено прямо ниодним нормативным актом, но нам кажется, что Конституцией Украины, как и Уголовным кодексом Украины вобщем запрещено посягательство на жизнь, здоровье, честь и достоинство любого человека, кроме случаев, ПРЯМО предусмотренных ЗАКОНОМ. А так как нам не известен закон, разрешающий делать подобные действия, просим разъяснить презумцию запрета либо презумцию разрешения действий по киданию тапком, и действий, указанных в п.1 Конституционного обращения.

3. Действительно ли на сегодяшний день ни одним нормативным актом, кроме постанвоелния НБУ "Про кредитование нерезидентами резидентов и резидентами нерезидентов в иностранной валюте" не установлено порядка и условий осущетствления валютных операций в виде предосталения кредита в иностранной валюте и уплаты процентов и иных сборов в иностранной валюте по данному договору?

По-поводу Письменного дозвола я думаю не нужно спрашивать, т.к. он НЕ даёт права на кредитование в валюте, ввиду следующего:

Якщо прийняти до уваги, що Письмовий дозвіл дублює зміст Генеральної ліцензії НБУ, то такий дозвіл не надає права резиденту отримувати від резиденту - банківської установи кредиту у іноземній валюті, та не надає права розраховуватись за зобов’язаннями за цим договором, зважаючи на наступне:

Постанова № 275 встановлює перелік та форму банківських ліцензій та дозволів, відповідно закону України „Про банки та банківську діяльність”.

- Банківська Ліцензія (форма-додаток № 7) на право здійснення операцій, визначених частиною першою, та п. 5-11 ч.2 статті 47 закону України „Про банки та банківську діяльність”;

- Банківська ліцензія з додатком, що в тексті ліцензії називається письмовим дозволом (форма-додаток № 9) на право здійснення операцій, визначених п. 1-4 ч.2 та частиною 4 статті 47 закону України „Про банки та банківську діяльність” згідно з операціями, визначеними у додатку до письмового дозволу;

- власне Письмовий дозвіл з додатком (форма-додаток № 10) на право здійснення операцій, визначених п. 1-4 ч.2 та частиною 4 статті 47 закону України „Про банки та банківську діяльність” згідно з операціями, визначеними у додатку до письмового дозволу;

З вищенаведеного, можна зазначити, що:

1. Або у положенні № 275 є помилка у додатку №9, де замість слова „Письмовий дозвіл” вказано слово „Банківська Ліцензія”

2. Або Письмовий дозвіл надається лише банківським корпораціям, відповідно до Додатку № 10.

ЗУ „Про банки та банківську діяльність” у Статті 47 визначив Банківські операції.

На підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі банківські операції:

(Частина перша)

1) приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних

осіб;

2) відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і

банків-кореспондентів,

3) розміщення залучених коштів від свого імені, на власних

умовах та на власний ризик.

Банк, крім перелічених у частині першій цієї статті операцій,

має право здійснювати такі операції та угоди:

(Частина друга)

1) операції з валютними цінностями;(Дозвіл)

2) емісію власних цінних паперів; (Дозвіл)

3) організацію купівлі та продажу цінних паперів за

дорученням клієнтів; (Дозвіл)

4) здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого

імені (включаючи андеррайтинг); (Дозвіл)

5) надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від

третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;

6) факторинг;

7) лізинг;

8) послуги з відповідального зберігання та надання в оренду

сейфів для зберігання цінностей та документів;

9) випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів

та інших оборотних платіжних інструментів;

10) випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій

з використанням цих карток;

11) надання консультаційних та інформаційних послуг щодо

банківських операцій.

(Частина третя)

За умови отримання письмового дозволу Національного банку

України банки також мають право здійснювати такі операції:

(Частина четверта)

1) здійснення інвестицій у статутні фонди та акції інших

юридичних осіб; (Письмовий дозвіл)

2) здійснення випуску, обігу, погашення розповсюдження)

державної та іншої грошової лотереї; (Письмовий довіл)

3) перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів; (Письмовий довіл)

4) операції за дорученням клієнтів або від свого імені: (Письмовий дозвіл)

з інструментами грошового ринку; з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках; з фінансовими ф’ючерсними та опціонами;

5) довірче управління коштами та цінними паперами за

договорами з юридичними та фізичними особами; (Письмовий дозвіл)

6) депозитарну діяльність і діяльність з ведення реєстрів

власників іменних цінних паперів. (Письмовий дозвіл)

Національний банк України встановлює порядок надання банкам

дозволу на здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 частини

другої цієї статті.

Тобто, Банк, що отримав банківську ліцензію має право проводити операції з валютними цінностями відповідно п.1 частини другої статті 47.

Відповідно до ст. 47, НБУ встановлює порядок надання дозволу на здійснення операції з валютними цінностями. Дозвіл є умовою здійснення операцій з валютними цінностями, де вказується перелік операцій.

Пункт 2.3. Положення № 275 встановлює, що за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку банки мають право

здійснювати такі операції:

1) операції з валютними цінностями:

(Витяг)

- неторговельні операції з валютними цінностями;

- операції з готівковою іноземною валютою та чеками (купівля,

- продаж, обмін, прийняття на інкасо), що здійснюються в касах і

пунктах обміну іноземної валюти банків;

- операції з готівковою іноземною валютою (купівля, продаж,

обмін), що здійснюються в пунктах обміну іноземної валюти, які

працюють на підставі укладених банками агентських договорів з

юридичними особами-резидентами;

- ведення рахунків клієнтів (резидентів і нерезидентів) в

іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці

України;

- залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку

України;

- торгівля іноземною валютою на валютному ринку України (за

винятком валютно-обмінних операцій);

- інші операції з валютними цінностями на валютному ринку

України;

Відповідно Пункту 5 Чинної Постанови НБУ № 446, якою Внесено зміни до постанови 275:

- Банки, які мають письмовий дозвіл Національного банку України на здійснення неторговельних операцій з валютними цінностями, повинні отримати дозволи на здійснення операцій з

готівковою іноземною валютою та чеками: купівля, продаж, обмін, прийняття на інкасо.

- Банки, які мають письмовий дозвіл Національного банку України на здійснення операцій із залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України, повинні отримати дозволи на „здійснення торгівлі іноземною валютою”, та дозвіл на здійснення „інших операцій з валютними цінностями” на валютному ринку України.

Згідно постанови НБУ № 275, під іншими валютними операціями маються на увазі операції з банківськими металами, тощо, проте не кредитні.

Тобто, серед неторговельних операції з валютними цінностями, та операцій із залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України відсутні такі операції, як кредитна операція з давання кредиту резиденту в іноземній валюті.

Законодавство розрізняє поняття „валютна операція” у Декреті КМУ №15-93 та „операція з валютними цінностями” за ЗУ „Про банки та банківську діяльність”.

З вищенаведеного, Операції з валютними цінностями не містять у собі операції з надання кредиту в іноземній валюті резиденту України, та отримання відсотків у якості винагороди за таку операцію.

Стаття 49. ЗУ ”Про банки та банківську діяльність” визначає Кредитні операції.

Як кредитні у цій статті розглядаються операції, зазначені у пункті 3 частини першої та у пунктах 3-7 частини другої статті 47 цього Закону.

Тобто Письмовий дозвіл, що надається Національним Банком України банківській установі на операції, визначені у п.1 частини другої ст. 47 Цього закону „операції з валютними цінностями” не дає права на здійснення кредитних операцій з іноземною валютою, оскільки операції, на які надається письмовий дозвіл не є операціями з надання кредиту.

Пункт 5.3. Постанови № 275 вказує, що Письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій

згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему

валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.93 за

N 15-93.... Це ще раз вказує на те, що даний дозвіл не дає права на проведення операцій, що потребують індивідуальної ліцензії НБУ, за умови, що такі операції прямо дозволені законом.

Отже, Письмовий дозвіл, якщо він взагалі є у Відповідача, не дає права на здійснення валютних операцій, здійснення яких вимагає наявності індивідуальної ліцензії.

Постанова № 275 передбачає лише "письмовий дозвіл".

Закон України "Про банки та банківську діяльність" вимагає саме "дозвіл" на операції 1-4 Частини 2 ст. 47.

Банк повинен мати саме „дозвіл”, але постанова його не передбачила, оскільки

в Положенні № 275 у п. 1.2. зазначено, що Письмовий дозвіл Національного банку - документ, який видає Національний банк у порядку і на умовах, визначених Законом

України "Про банки і банківську діяльність" та цим Положенням, на підставі якого банки мають право здійснювати окремі операції, передбачені статтею 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність"; а пункт. 1.5. роз’яснює, що Національний банк надає єдиний письмовий дозвіл на здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 частини другої та пунктами 1-6 частини четвертої статті 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Тобто НБУ у постанові № 275 об’єднало поняття Дозвіл, що дається на операції 1-4 частини другої ст. 47, та Письмовий дозвіл, що надається на операції п.1-6 частини четвертої ст. 47.

Згідно постанови, Банк повинен мати саме Письмовий дозвіл з додатком до такого дозволу, а також ліцензію на здійснення операцій за частиною першою ст.47, та п. 1-4 частини другої ст. 47.

Проте зразки документів що надаються не відповідають самій постанові, оскільки непередбачено письмового дозволу для банку, проте передбачена:

1. ліцензія на операції за частиною першою ст. 47, та операціями п.5-11 частини другої, що не потребують дозволу.

2. ліцензія на операції за п.1-4 частини другої ст. 47, п.1-6 частини Четвертої, яка містить у собі помилку

3. власне письмовий дозвіл, що надається лише банківській корпорації, яка не може кредитувати фізичних осіб.

Відповідно ст. 47 Закону України „Про банки та банківську діяльність” - „Банк має право здійснювати інші угоди згідно із законодавством України.”

Тобто перелік операцій, визначений у даному законі, не є вичерпним, та можуть бути інші нормативні акти, що дозволяють здійснювати інші угоди.

Відповідно ст. 92, 99 Конституції, ст. 192, 533 Цивільного Кодексу України, використання іноземної валюти можливо лише на умовах, та у випадку, передбаченому законом.

Якщо така операція з іноземною валютою не передбачена, або не визначені умови її здійснення, здійснювати її заборонено законом.

На операцію з надання і одержання кредиту в іноземній валюті, Декрет КМУ № 15-93 вимагає отримання індивідуальної ліцензії НБУ, згідно пункту „В” п.4 ст. 5. Операції по наданню кредиту в іноземній валюті врегульовані постановою Правління Національного банку України від 17 червня 2004 р. N 270 "Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам", де вказані суми та строки таких операцій, а також сторони операції. Вказана постанова є єдиним актом НБУ що регулює кредитні операції в іноземній валюті, та не дозволяє проводити кредитні операції з надання кредиту в іноземній валюті резиденту від резидента.

На операцію по сплаті відсотків за договором в іноземній валюті, Декрет КМУ № 15-93 вимагає наявності індивідуальної ліцензії НБУ згідно пункту „Г” п. 4 ст.5.

Тобто, з урахуванням ст. 92, 99 Конституції України, ст.. 32, 35 Закону України „Про Національний банк України”, ст. 192, 524, 533 Цивільного кодексу України, ст. 198 Господарського кодексу України,

жодним законом не передбачено право резидента на отримання кредиту в іноземній валюті від банківської установи – резиденту, та можливысть виконувати зобов*язання за цим договором у валюті, відмінної від Гривні.

З урахуванням наведеного, у банківської установи немає права кредитувати резидента у іноземній валюті, оскільки це прямо не передбачено жодним нормативним документом, що має силу не нижчу від закону.

Ось вам мій експертній висновок. :)

Проте зразки документів що надаються не відповідають самій постанові, оскільки непередбачено письмового дозволу для банку, проте передбачена:

1. ліцензія на операції за частиною першою ст. 47, та операціями п.5-11 частини другої, що не потребують дозволу.

2. ліцензія на операції за п.1-4 частини другої ст. 47, п.1-6 частини Четвертої, яка містить у собі помилку

3. власне письмовий дозвіл, що надається лише банківській корпорації, яка не може кредитувати фізичних осіб.------Всё очень правильно,только ,по-моему слишком много,нет?И вот здесь не согласен с Вашим п.2-що значить містить помилку?-если за столько лет не исправили эту ошибку,значит должна быть банковская лицензия согласно додатка№9,а где она у банков?а нету....а напрасно...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

tСитуация такая:1 декабря районный суд принимает заочное решение по иску ,,Приватбанка,, ,,про стягнення заборгованности,,-меня ,конечно никто не уведомлял ни про предварительное слушание,ни про судебное заседание-очень в стиле ,,Привата,,,тем более судья и управляющий отделения-друзья-неразлейвода.Заочное решение пришло по почте.Я с адвокатом подаю иск ,,про перегляд заочного рішення,,, в котором указываю причины своей неявки в суд и в этом же иске прошу признать кредитный договор недействительным.(судья сказал,что отдельный иск не примет-надо объединять).13 января суд расматривает мой иск и выносит ухвалу-,,В задоволені позову відмовити,,-мотивацию решения я приводил выше.Я подаю аппеляцию с копиями договоров,заочного ришення,ухвали и т.д. 3 февраля приходит письмо из аппеляционого суда-ухвала-як вбачаеться з матеріалів справи ,скаржник,не звертався в суд першої інстанції із заявою про перегляд зочного рішення,а звернувся із апреляційною скаргою,тим самим порушивши порядок перегляду заочних рішень.З урахуванням наведенного,в прийнятті апеляційної скарги апелянту слід відмовити,на підставі ст.ст.228,231,232,ЦПКУ.----Как Вы думаете,судья в аппеляции обкуреный был или просто на приколе?

Видимо суд имел ввиду, что Вами было подано не заявление про пересмотр заочного решения, а встречное исковое заявление. У Вас есть все основания для кассационной жалобы.
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...