Постановление ВХСУ относительно незаконности валютных кредитов

[Alexandr]

Господа, единомышленники по ситуации.

Прокомментируйте, ситуацию и процесс, дайте конструктивный совет.

г. Днепропетровск,

2006 г. Цель построить дом.

Для этого оформляется связка договоров:

“Договір підряду на будівництво житлового будинку” между мной и подрядчиком,

Кредитний договір между мной и “Авалем”,

Договір застави майнових прав между мной и “Авалем”,

Договір відступлення права вимоги между мной и “Авалем”,

Договір поруки между мной, “Авалем” и подрядчиком.

Кредит долларовый, «договір приєднання», переброска из доллара в грн была проведена “безналом» без надлежащего оформления, подпись о подтверждении факта оплаты (получения средств) нигде не была поставлена мною.

В обязательном условии договора банк жёстко указывает о необходимости перечисления 100% суммы одним платежом подрядчику (с последующим лишением меня реального способа контроля подрядчика о целевом использовании средств).

Договір застави майнових прав оформляется без необходимого разрешения органов опеки (в семье присутствует несовершеннолетний ребёнок, на момент оформления договора), нотариус при таких обстоятельствах ставит запрет отчуждения на участок.

Присутствуют прочие факты «несправедливого» договора.

2008 г.

В результате:

Подрядчик дом не построил, деньги «спалил» в неизвестном направлении, находится в стадии банкротства.

Дом я построил самостоятельно за собственные средства (не кредитные).

Никаких известий-ответов от подрядчика.

Проведена официальная легализация дома и земли, как «самострой».

В доме проживают и прописаны 2-е несовершеннолетних детей.

До настоящего момента проводились платежи банку.

Фактически получается ситуация, что продолжая возвращать кредит банку, я оплачиваю ещё одну стоимость дома. Абсурд...

2010 г.

В настоящий момент подан иск к банку по ЗУ «Про захист прав сподивачів” о признании недействительными договоров, о возврате суммы уплаченной мной банку, о «предолжении» банку взыскать сумму кредита с подрядчика, с учётом максимального количества обстоятельств по ситуации (и, естественно, материалов и мнений собеседников).

Судья райсуда выдаёт официальную ухвалу :«кредит неспоживчій, справа не підсудна суду — звертайся до др. суду та за др. підставами”, в “неофициозе” есть информация, что “отказ — по причине “нежелания” апелляционным ломать кредит, отсутствует практика, в случае «прецедента» - большая вероятность «падения» банковской системы.»

Соответственно, судья, не желая подставляться под дисциплинарку — «отмазывается, спрыгивая по мелочёвке». Официально умышленно нарушаются все процессуальные сроки (для усложнения апелляции), с фразой «поверьте, апелляционный считает точно также».

На данный момент подаю апелляционную жалобу о рассмотрении иска «таки в данном суде и по тому же поводу».

ИТЗ по апелляции — не оплачиваю (корректно ли??).

Параллельно, с другой стороны, начал вести переговоры с банком (нач. отделения, юристы) о совместном «наезде на подрядчика».

В прожектах, снять, отдельным иском, запрет на отчуждение (что кажется более простой задачей относительно отмены кредита с реституцией) — и «вывести» дом из собственности, с целью усложнения для банка потенциального взыскания имущества.

При необходимости, могу продемонстрировать реальные документы по делу.

Очень интересно мнение «здешней общественности».

ИТЗ по апп.жалобе всё-таки придётся заплатить, но позже. Сейчас Вам пришлют определение об оставлении жалобы без движения и предложат в какой-то конкретный срок оплатить ИТО - 120 грн. и предоставить в апп.суд письменное тому подтверждение. Паралельно этому, подайте иск заново. На форуме, где-то подобная ситуация обсуждалась - "пошарьте", и там уже выберете нужный путь.

С банком вести переговоры (да вообще с кем либо) по поводу наезда на Подрядчика - дело пустое. Чистой воды мошенство. Можно сказать ОПГ: руководство банка и Подрядчика. Подобные Вашему случаи довольно часто встречаются. Схема простая как хозяйственное мыло. Кредитные деньги прогнать через заёмщика и слить в подрядчика. После этого банкротство подрядчика и концы в воду. А долги на людях. Лучше обращайтесь в прокуратуру и ментуру и т.п.

По "фокусам" в суде, попробуйте подбросить эту инфу местной газете. Очень уж "ОНИ" этого не любят. Может быть мозги у них на место и встанут...

[Самоучка]

Или ждите пока они сами подадут - подавайте иск отдельно, и риостанавливайте производство банка в суде. Если проиграете - подавайте другой по другим основаниям, опять приостанавливайте иск банка.

У меня брат - таксист, сегодня возил банкиров с Мисто-Банка, а те когда вышли с суда и по телефону докладывали руководству- что судья начала заседание с требования предъявить индивидуальную лицензию, а когда юристы Банка сказали, что ее нет - то сослалась на Конституцию, ГКУ и Декрет.... и стала объяснять, что валютный кредит незаконен. Банкиры в шоке и отчаянии.

На все заперечення банкиров судья сказала, что в Киеве (??? где непонятно) много жалоб на судей по этим решениям и рисковать своим местом она не собирается.

Ребята!!!! Шлите звернення! Дело сдвинулось!!!

[Alexandr]

В какой нормативке, кроме ПОСТАНОВИ КМУ від 5 серпня 2009 р. N 825 и ст. 81 ЦПК, "вспоминают" об ИТЗ, в частности относительно аппеляционной жалобы на УХВАЛУ (не РЕШЕНИЕ) ??

Логика, такая что на каждую ухвалу, которую нужно обжаловать - необходимо опачивать ИТЗ?

Всё верно, тупо принуждают.

[nameless]

Та шо цэ вы такэ кажыэ? Неужели...

Андрей - ну... Судья отморозился просто. У вас - потребительский кредит - см. Зу "Про потребителей" и разьяснения ВСУ тут на форумах.

С банком говорить - безтолку. Они "Кивалы", а не "Решалы".

Поподробее опишите, что там у вас в заставе сейчас? какие права, но что? Дом и участок - в залоге? Под запретом отчуждения?

И ещё - переезжайте в ветку Юр. Консультауия - ваще сообщение никак к решению суда не относится.

[у.zaporozhskiy]

У меня брат - таксист, сегодня возил банкиров с Мисто-Банка, а те когда вышли с суда и по телефону докладывали руководству- что судья начала заседание с требования предъявить индивидуальную лицензию, а когда юристы Банка сказали, что ее нет - то сослалась на Конституцию, ГКУ и Декрет.... и стала объяснять, что валютный кредит незаконен. Банкиры в шоке и отчаянии.

На все заперечення банкиров судья сказала, что в Киеве (??? где непонятно) много жалоб на судей по этим решениям и рисковать своим местом она не собирается.

Ребята!!!! Шлите звернення! Дело сдвинулось!!!

это радостное дело!)

[sofi]

У меня брат - таксист, сегодня возил банкиров с Мисто-Банка, а те когда вышли с суда и по телефону докладывали руководству- что судья начала заседание с требования предъявить индивидуальную лицензию, а когда юристы Банка сказали, что ее нет - то сослалась на Конституцию, ГКУ и Декрет.... и стала объяснять, что валютный кредит незаконен. Банкиры в шоке и отчаянии.

На все заперечення банкиров судья сказала, что в Киеве (??? где непонятно) много жалоб на судей по этим решениям и рисковать своим местом она не собирается.

Ребята!!!! Шлите звернення! Дело сдвинулось!!!

Здорово!!! А в каком городе судья так прониклась?

[nameless]

Ну и пусть забирают свои майновые права которые сводятся к праву требовать от подрядчика построить дом по этому адресу.

Вы дом в залог не давали? Нет.

Ломайте договор - он недействительный, т.к. нет обекта залога и нет ОБЯЗАТЕЛЬСТВА которое покрывает этот залог.

ст.524 ГК - Обязательство должно быть выражено в гривне.

Закон про заставу - обеспечению подлежит только действительное обязательство.

А его нет.

Ещё, насколько мне склезроз не изменяет, в заставу нельзя передавать того, чего НЕТ, т.е. "у майбутньому".

НО.... если с вас будут взыскивать деньги - могут дом с молотка пустить не как заставу, а как имущество, которое ваше.

Я бы его продал кому-нить....

[nameless]

Здорово!!! А в каком городе судья так прониклась?

Ну... в Киеве походу... - Про Киев шла речь. Или Судья Комышевахи перетрындянского района захалустской области испугалась Киевских новостей....

[у.zaporozhskiy]

спс

иск отточен по всем возможным параметрам, в т.ч. и по ст.99 Конституции, и по декрету, и по ЦК, и по "потребителям"... позже, после открытия производства добавлю "нет обекта залога и нет ОБЯЗАТЕЛЬСТВА которое покрывает этот залог" (спасибо "за идею")

знач, "правильным путём иду"

иски это всегда хорошо!

успехов Вам.

[ksana36]

ИТЗ по апп.жалобе всё-таки придётся заплатить, но позже. Сейчас Вам пришлют определение об оставлении жалобы без движения и предложат в какой-то конкретный срок оплатить ИТО - 120 грн. и предоставить в апп.суд письменное тому подтверждение. Паралельно этому, подайте иск заново. На форуме, где-то подобная ситуация обсуждалась - "пошарьте", и там уже выберете нужный путь.

С банком вести переговоры (да вообще с кем либо) по поводу наезда на Подрядчика - дело пустое. Чистой воды мошенство. Можно сказать ОПГ: руководство банка и Подрядчика. Подобные Вашему случаи довольно часто встречаются. Схема простая как хозяйственное мыло. Кредитные деньги прогнать через заёмщика и слить в подрядчика. После этого банкротство подрядчика и концы в воду. А долги на людях. Лучше обращайтесь в прокуратуру и ментуру и т.п.

По "фокусам" в суде, попробуйте подбросить эту инфу местной газете. Очень уж "ОНИ" этого не любят. Может быть мозги у них на место и встанут...

Думаю, Александр абсолютно прав по поводу мошенничества. В любом случае в прокуратуру и милицию нужно обратиться. Например, пострадавшим от Элита-центр милиция выдала соответствующие справки и люди не платят кредит (многие брали деньги под залог квартиры для строительства).

В прокуратуру обязательно - мы с Самоучкой на другой ветке обсуждали прокуратуру как представителя интересов детей, у Вас угроза оставить детей без крыши над головой. А вообще попытайтесь, чтобы прокуратура сама иск подала, тогда Вас никакие ИТЗ и пошлины вообще интересовать не будут . Да и прокуратура с большим удовольствием покопается в делах банка, если речь будет идти о мошенничестве. Мне кажется, что это более выиграшный вариант.

[у.zaporozhskiy]

Думаю, Александр абсолютно прав по поводу мошенничества. В любом случае в прокуратуру и милицию нужно обратиться. Например, пострадавшим от Элита-центр милиция выдала соответствующие справки и люди не платят кредит (многие брали деньги под залог квартиры для строительства).

В прокуратуру обязательно - мы с Самоучкой на другой ветке обсуждали прокуратуру как представителя интересов детей, у Вас угроза оставить детей без крыши над головой. А вообще попытайтесь, чтобы прокуратура сама иск подала, тогда Вас никакие ИТЗ и пошлины вообще интересовать не будут . Да и прокуратура с большим удовольствием покопается в делах банка, если речь будет идти о мошенничестве. Мне кажется, что это более выиграшный вариант.

главное, что бы прокуратура заинтересовалась...

[у.zaporozhskiy]

"ответ" прокуратуры:

ОПГ + мошенничество - нереально сейчас будет доказать, прошло 4 года... чмырить нужно максимум в течение года...

4 года и более - это убийства и т.д....

"решение опеки по детям" - вопрос реален, при желании можно быстро организовать нужный вариант решения.

С данной постановкой темы я согласен, и сейчас дам движение вопросу отмены залогового договора "по решению опеки по детям" через прокурора.

Результат - прогнозируемый и процесс неусложнённый сопутствующими обстоятельствами.

вы имеете в виду, что бы прокурор подавал исковое заявление?

[vesna]

да

предоставлю 2 документа: заяву с обоснованием и иск "от имени прокурора" (с приложенным электронным вариантом), для "облегчения" прокурору рутины и творческих потуг

Поделитесь с нами по -дружески образцами этих двух документов?

[Самоучка]

Здорово!!! А в каком городе судья так прониклась?

Это Луганская область. Еще в январе, когда я подала свое певое исковое на 25 лстаз меня отфутболили и не желали вникать соответствено.

После моего разговора, когда я ввела в курс дела помощника прокурора (начала апреля) - уже в конце апреля - пом прокурора просветила меня, что по аналогичным искам судится вся крутизна нашего города (руководители мощных частных предприятий - у всех хорошие машины в валютных кредитах) и работают по этим делам хорошие штатные юристы. Поэтому процесс информирования судей идет, чего и всем остальным желаю !!!

[у.zaporozhskiy]

Это Луганская область. Еще в январе, когда я подала свое певое исковое на 25 лстаз меня отфутболили и не желали вникать соответствено.

После моего разговора, когда я ввела в курс дела помощника прокурора (начала апреля) - уже в конце апреля - пом прокурора просветила меня, что по аналогичным искам судится вся крутизна нашего города (руководители мощных частных предприятий - у всех хорошие машины в валютных кредитах) и работают по этим делам хорошие штатные юристы. Поэтому процесс информирования судей идет, чего и всем остальным желаю !!!

то есть основное для наших дел -- это "неформальное" общение юристов(представителей заемщиков)и судьи?

так можно и самому подойти об этом сказать судье)

кстати о решению по Рафайзену, я узнал от своей судьи, когда брал повестку

[Алексашка]

Хотелось бы еще раз разобрать отрицательное судебное решение по полочкам и подробные рекомендации по опровержению доводов. Мне с этим "Ерсте Банком" в начале мая воевать в суде. Я то и сам вижу ляпы в выводах судьи, но и у него логика железная как ему кажеться.

Справа № 2-344/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2010 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі: головуючого судді Родіної Н.В., при секретарі Фроловій Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Горлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ “Ерсте Банк”, треті особи- Приватний нотаріус Горлівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 банк України ,-

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись до суду з позовом, ОСОБА_1, уточнивши свої позовні вимоги, просить визнати недійсними кредитний договір № 014/5149/18835 та договір застави автотранспортного засобу № 014/5149/5/18835 від 26 червня 2008 року, укладені між ним і Публічним акціонерним товариством «Ерсте Банк», визнати недійсним договір поруки № 014/5149/5/18835/1 від 26.06.2008 року , укладений між ним і ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством «Ерсте Банк” , зобов'язати відповідача прийняти від нього грошові кошти у розмірі 39462,13 грн. з розстрочкою виплати на 60(шістдесят) місяців за таких умов, що місячний платіж складатиме 657,70 грн. , зобов”язати приватного нотаріуса Горлівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 виключити з реєстру застав та заборони відчуження майна,яке було передано в заставу за Договором застави № 014/5149/5/18835 від 26.06.2008 р., а саме майно – автомобіль марки “Тойота” держ.номер АН 3930 ЕВ ,посилаючись на те, що відповідно до умов кредитного договору № 014/5149/18835 відповідач надав позивачу кошти у сумі 22450 доларів США, для придбання автомобіля, а позивач зобов”язався у строк до 25 червня 2013 року повернути вказану суму та сплатити відсотки за користування коштами шляхом внесення на рахунок відповідача щомісяця 374,17 доларів США. Того ж дня позивач придбав на отримані від відповідача кошти автомобіль НОМЕР_1 та передав його в заставу відповідачеві для забезпечення своїх зобов”язань за кредитним договором, про що сторони уклали договір застави автотранспортного засобу № 014/5149/5/18835 від 26 червня 2008 року .Також у забезпечення виконання боргових зобов”язань відповідачем був укладений договір поруки з ним та з ОСОБА_3 Валютою зобов’язання є долар США. Зазначена умова договору суперечить частині першій статті 524 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України – гривні.

Відповідно до ч.5. ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”,пункту 1.10 Положення “Про порядок видачі ОСОБА_4 банком України індивідуальниїх ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу” одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції ,означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою,яка має відношення до цієї операції,якщо інше не передбачене умовами ліцензії.

Грошові зобов”язання можуть бути виражені і іноземній валюті лише у випадках,якщо суб”єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства ,положення,щодо обов”язкового вираження зобов”язань в грошові одиниці України (гривні) також передбачені статтею 524 ЦК України.Крім того ,на день укладення кредитного Договору іноземний курс валюти становив – 1 долар США = 4,85 грн., а на сьогоднішній день 1 долар США становить 8,2 грн. Отже, існує істотна зміна становища,щодо виконання боргових зобов”язань за кредитним Договором.Тобто з підвищенням курсу іноземної валюти,сума боргу значно зросла, яку мені необхідно сплачувати ,у зв”язку із чим значно погіршився його фінансовий стан.

Згідно із ст.99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 548 ЦК України недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Отже,подальше виконання кредитного договору на умовах, що діють на даний час є порушенням одного із принципів цивільно-правових відносин, які закріплені у ст.3 ЦК України – принципу справедливості.

Представник позивача ОСОБА_5 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з наведених у позовній заяві підстав ,додавши ,що позивач дійсно уклав кредитний договір з відповідачем , був ознайомлений з умовами того договору , отримав зазначену у договорі суму – 22450 доларів США на придбання автомобілю, і до теперешнього часу своєчасно сплачує всі необхідні платежі за кредитним договором , але це становить його в скрутне матеріальне становище.

За приписами ст. 35 Закону України „Про ОСОБА_4 банк України” гривня (банкноти і монети) як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, який приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” ліцензування, в тому числі, банківської діяльності, професійної діяльності на ринку цінних паперів, діяльності з надання фінансових послуг, здійснюється згідно з законами, що регулюють відносини у цих сферах.

Згідно із ст. 2 Закону України „Про банки та банківську діяльність” документ, який видається ОСОБА_4 банком України в порядку і на умовах, визначених у цьому Законі, на підставі якого банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність є банківською ліцензією.

Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю" передбачено, що на здійснення валютних операцій ОСОБА_4 України видає генеральні та індивідуальні ліцензії. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання. Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.

Згідно із п.п. в), г) ч.4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” індивідуальної ліцензії потребують, в тому числі, операції щодо: надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі; використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, надання та одержання кредиту в іноземній валюті, використання іноземної валюти як засобу платежу можливо при дотриманні суб'єктами імперативних вимог законодавства щодо одержання відповідної індивідуальної ліцензії.

Вважає, що укладені між ОСОБА_1 та ПАТ “Ерсте Банк” договори про надання споживчого кредиту, застави автотранспортного засобу та поруки містять всі ознаки валютної операції.

Крім того, слід прийняти до уваги те, що оскільки на теперішній час обмеження щодо термінів і сум надання та одержання кредитів в іноземній валюті законодавством не встановлені, отримання індивідуальної ліцензії є необхідною умовою для правомірності видачі та одержання кредиту незалежно від суми грошових коштів, які надаються банком, та строку їх повернення позичальником. Вважає,що, з урахуванням вищезазначеного, договори про надання споживчого кредиту, застави автотранспортного засобу та поруки підлягають скасуванню. Просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_6 у судовому засіданні заявлені позивачем вимоги не визнала з підстав наведених, у письмових запереченнях до позову, додавши ,що відповідач має право здійснювати операції з іноземною валютою, у тому числі операції з надання кредитів в іноземній валюті на підставі банківської ліцензії № 224 від 25.01.2006 року на право здійснювати банківські операції, виданої НБУ та дозволу на здійснення валютних операції, а тому вираження в іноземній валюті грошового зобов’язання за кредитним договором відповідає вимогам законодавства. Крім того, наявність у відповідача генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій не потребує отримання банком чи позичальником індивідуальної ліцензії на операцію з надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, та операцію з використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або застави.

До того ж, просила прийняти до уваги наданий нею у судовому засіданні висновок науково-правової експертизи щодо правових підстав надання кредитів в іноземній валюті, проведеної відповідно до запиту ОСОБА_4 банку України на підставі Закону України “Про наукову і науково-технічну експертизу” від 08.11.2006 р., де зазначено , що відповідно до норм ст.ст.192,533, 1054 ЦК України , ст.198 Господарського кодексу України, ст.ст.32,44 Закону України “Про національний банк України “, ст.ст.2,47,49 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, ст.ст.1,4,34 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, ст.ст.1,3,5 екрету Кабінету Міністрів України “про систему валютного регулювання і валютного контролю” банки та інші фінансові установи, які у встановленому порядку отримали генеральну ліцензію НБУ на здійснення валютних операцій , мають достатні юридичні підстави та законне право на надання резидентам України кредитів в іноземній валюті. Просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Третя особа- Кудрякова Н.Ф., будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з”явилася ,надала суду заяву з клопотанням про розгляд справи в її відсутність.

Третя особа -Приватний нотаріус Горлівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи ,у судове засідання не з”явилася ,надала суду заяву з зазначенням про необгрунтованість позову ОСОБА_1 і невизнання його позовних вимог ,та клопотанням про розгляд справи в її відсутність.

Третя особа – ОСОБА_4 банк України, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи ,у судове засідання представника не направив, надавши суду письмові пояснення та заяву з клопотанням про розгляд справи в його відсутність. В письмових поясненнях по справі представник ОСОБА_4 банку за дорученням ОСОБА_7, зокрема ,зазначив, що Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу(генаральна ліцензія) на здійснення опеарцій з валютними цінностями відповідно до п.2 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”.За наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу ОСОБА_4 банку , банки мають право здійснювати ,зокрема, операції щодо залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України. Також, положення ЦК України надають право за домовленістю сторін визначати в іноземній валюті грошовий еквівалент зобов”язання. Сторони є вільними в укладені договору. Позивач фактично отримав кошти в іноземній валюті за кредитним договором, став їх власником і набув права ними розпоряджатися, а відсутність чи наявність ліцензії чи дозволу не впливало та не порушувало його цивільних прав. Тому вважає, що з боку відповідача відсутні порушення чинного законодавства при укладенні зазначених договорів з позивачем, тому просить відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не обґрунтовані та не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Судом встановлено ,що згідно статті 1.3. (Загальні положення) Статуту ПАТ «Ерсте Банк» затверджений рішенням Загальних Зборів Акціонерів згідно з протоколом № 35 від 22 вересня 2009 р. Публічне акціонерне товариство «ЕрстеБанк» є правонаступником щодо прав і зобов”язань Відкритого акціонерного товариства «Ерсте Банк».

26 червня 2008 року між позивачем та відповідачем були укладені кредитний договір № 014/5149/5/18835 та договір застави автотранспортного засобу № 014/5149/5/18835, за якими ОСОБА_4 зобов’язався надати ОСОБА_8, а останній зобов’язався прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит (грошові кошти) у іноземній валюті у сумі 22450 доларів США та сплатити проценти, комісії в порядку і на умовах, визначених договором. .За договором застави, у забезпечення виконання в повному обсязі усіх грошових зобов’язань ОСОБА_1, як позичальник передає в заставу, а ОСОБА_4 приймає рухоме майно автомобіль марки “Тойота” реєстраційний номер НОМЕР_2.

Зобов’язання за кредитним договором від 26.06.2008 року на теперішній час виконуються належним чином , заборгоаність за кредито відсутня, що повністю визнано сторонами у справі.

ОСОБА_1, пред’являючи позов про визнання правочинів недійними, посилається на недодержання при укладанні договорів вимог ч.1 статі 203 Цивільного кодексу України. Підставами для недійсності кредитного договору визначає укладення кредитного договору в іноземній валюті, та використання іноземної валюти за спірниє кредитним договором як засобу платежу, що, на його думку, суперечить вимогам законодавства, зокрема ст. 5 (п.п.«в»,«г» ч.4) Декрету КМУ „Про систему валютного регулювання і валютного контролю”. Недійсність договору забезпечення зобов'язань позивач обґрунтовує положеннями ст. 548 ЦК України. А також просить застосувати наслідки недійсності правочину.

Зазначені доводи суд вважає безпідставними з наступних підстав.

Згідно з ч.3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів у іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Законодавчими актами, що встановлюють право банку здійснювати операції в іноземній валюті, є: ЗУ „Про банки і банківську діяльність”, Декрет КМУ „Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, ЗУ „Про ОСОБА_4 банк України”.

Статтею 19 Закону України „Про банки і банківську діяльність” визначено, що банк має право здійснювати банківську діяльність тільки після отримання банківської ліцензії, яка видається НБУ.

Відповідно до ст. 47 Закону України „Про банки і банківську діяльність” на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати операції з розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. Частиною 1 ст. 49 цього Закону розміщення залучених коштів від свого імені визнається кредитною операцією. Відповідно до ст.2 Закону України „Про банки і банківську діяльність” коштами є гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

25 січня 2006 року НБУ видано ПАБ “Ерсте Банк” банківську ліцензію № 224 на право здійснювати банківські операції, в тому числі щодо розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, та письмовий дозвіл № 224-2 від 29 травня 2007 року на право здійснювати операції, згідно з додатком до цього дозволу ,де, зокрема, передбачено здійснення операцій з валютними цінностями.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач на підставі отриманої від НБУ банківської ліцензії та дозволу на здійснення валютних операцій, має право здійснювати операції з іноземною валютою, у томі числі з надання кредитів в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 5 Декрету КМУ „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” ОСОБА_4 банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання. Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.

Тобто, виходячи з положень ст.5 Декрету, можна зробити висновок, що генеральні ліцензії видаються ОСОБА_4 банком лише певному колу суб'єктів: банкам, фінансовим установам та оператору поштового зв'язку на здійснення ними валютних операцій на постійній основі. Натомість індивідуальні ліцензії можуть видаватися всім суб'єктам (резиденти і нерезиденти) на здійснення лише разової валютної операції, при цьому у Декреті визначено вичерпний перелік таких операцій.

Відповідно до п.5.3 постанови правління НБУ про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій (затв. постановою Правління НБУ від 17 липня 2001 р. № 275) письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19.02.93 за № 15-93. Відповідно до п. 2.3 зазначеного Положення за умови отримання письмового дозволу ОСОБА_4 банку банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями по залученню та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України.

Отже, оскільки відповідач отримав банківську ліцензію та дозвіл ОСОБА_4 банку на здійснення операцій з валютними цінностями, суд приходить до висновку , що відповідач має право на постійній основі здійснювати операції щодо розміщення іноземної валюти , зокрема, з надання кредитів в іноземній валюті без отримання індивідуальної ліцензії.

Відповідно до п.”в” ч.4, ст. Декрету індивідуальні ліцензії видаються на операції з надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі.

Тому, суд вважає, що доводи представника позивача ОСОБА_5 на обов'язковість отримання банком або позичальником індивідуальної ліцензії для кредитування в іноземній валюті незалежно від сум та термінів грошових коштів , які надаються банком, суперечать положенням ст.19 Конституції України за якими правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Чинним законодавством не встановлені будь-які обмеження чи вимоги щодо сум та термінів кредитів в іноземній валюті, які надаються або залучаються резидентами України, тому відповідач не має зобов'язань щодо отримання індивідуальних ліцензій ОСОБА_4 банку для надання кредитів в іноземній валюті резидентам.

Зі змісту ст. 47 та ст. 49 ЗУ „Про банки і банківську діяльність”, та ст. 5 Декрету КМ України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” вбачається, що наявність у банка генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій є достатньою підставою для здійснення Банком операцій з валютними цінностями, в тому числі операцій з використання іноземної валюти як засобу платежу.

Відповідно до п. 1.5 Положення про порядок видачі ОСОБА_4 банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою НБУ від 14 жовтня 2004р. № 483, використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких ОСОБА_4 банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).

Відповідач отримав банківську ліцензію №224 на право здійснювати банківські операції, в тому числі щодо розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, та письмовій дозвіл № 224-2 від 25.01.2006 р. з додатком на право здійснювати операції з валютними цінностями, що є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, тому використання відповідачем і позичальником іноземної валюти як засобу платежу за Кредитним договором відповідає вимогам чинного законодавства.

Таким чином, надання Банком кредиту в іноземній валюті та повернення позичальником такого кредиту здійснюється на підставі генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, виданої відповідачу ОСОБА_4 банком України, та не потребує отримання Банком чи позичальником індивідуальної ліцензії на операцію з надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, та операцію з використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, тому доводи позивача про обов’язковість отримання банком або позичальником індивідуальних ліцензій НБУ для здійснення валютних операцій суд вважає безпідставними, а звернення до суду з дійсним позовом фактично є намаганням ОСОБА_1 покласти на відповідача несприятливі правові наслідки після фактичного отримання коштів в іноземній валюті за договором .

За таких обставин, оскільки у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження підстави для визнання недійним основного зобов’язання, суд вважає, у задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсними кредитного договору № 014/5149/5/18835 від 26 червня 2008року,договору застави автотранспортного засобу № 014/5149/5/18835 від 26 червня 2008року та договору поруки № 014/5149/5/18835/1 від 26 червня 2008року , слід відмовити.

Тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 209, 214-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства “Ерсте Банк” про визнання правочинів недійсними — відмовити .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Микитівський районний суд м. Горлівки шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

[nameless]

Ну.... суд плохо изучил матчасть, т.е. букву закона.

ст.524 - только гривна.

192 - валюта - только если указано законом кем когда и кому можно

декрет - индивидуалка, т.к. генералка не даёт право совершать операции, на которые нужна индивидуалка.

по ст.47 банк не имеет право выдавать валютный кредит - нет такого пункта ни в статье ни в письменном разрешении. Ниодин пункт не соответствует валютному кредитованию.

[Алексашка]

Ну.... суд плохо изучил матчасть, т.е. букву закона.

ст.524 - только гривна.

192 - валюта - только если указано законом кем когда и кому можно

декрет - индивидуалка, т.к. генералка не даёт право совершать операции, на которые нужна индивидуалка.

по ст.47 банк не имеет право выдавать валютный кредит - нет такого пункта ни в статье ни в письменном разрешении. Ниодин пункт не соответствует валютному кредитованию.

Кстати интересный момент. У меня на руках заперечення от банка и доповнення к запереченням. Так вот, на этих многих страницах ни слова про 524 статью. Им сказать нечего. Слабое звено у них эта статья.

[sofi]

Кстати интересный момент. У меня на руках заперечення от банка и доповнення к запереченням. Так вот, на этих многих страницах ни слова про 524 статью. Им сказать нечего. Слабое звено у них эта статья.

а до меня дошло вот что:

обязательство- в данном случае является и предметом договора, если не так, то поправте меня, что подразумевается под предметом договора?

Если, то что записано у нас в п 1.1- надаты ХХ долларов и есть предмет догвора /истотна умова/ то такие договора смею считать просто не укладеннымы.

[VladimirD]

Если поточнее, то:

ЦКУ

...

Стаття 1054. Кредитний договір

1. За кредитним договором банк або інша фінансова установа

(кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит)

позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а

позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

*** Но в случаях с автокредитом например, по факту Банк "не отходя от кассы" конвертирует кредитную сумму в гривну и перечисляет ее в автосалон. Также и в случаях оплаты ипотечных договоров СтройИнвестКомпаниям.

[sofi]

Если поточнее, то:

ЦКУ

...

Стаття 1054. Кредитний договір

1. За кредитним договором банк або інша фінансова установа

(кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит)

позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а

позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

*** Но в случаях с автокредитом например, по факту Банк "не отходя от кассы" конвертирует кредитную сумму в гривну и перечисляет ее в автосалон. Также и в случаях оплаты ипотечных договоров СтройИнвестКомпаниям.

1054 - грошові кошти

определен. банковск.кредита - певна сума грошей.

192ч1 гривня - гроші в номіналі.

ЗУ обдид- кошти в гривні і інвалюті

509 - сторони - резиденти україни

92,99 КУ - гривня,

ст 35, 32 зу про нбу, платіж .системи - едина гривня

споживачі- споживч кредит в коштах

придбання продукції послуг - гривня

декрет ст3 гривня

предметом в даному договорі є іноземна валюта

ст1 декрету інвалюта - гроші в індержаві, де вони і є номіналом, не в україні,

отже, предметом дан.договору є не гроші, а інші валютні цінності, що суперечить визначеним в законі правовідносинам з кредитування. какие статьи?

прошу отзыва

[vilniy]

Еще несколько актов правосудия....

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9056270

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9056279

и к размышлению....

http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/mai...reg=v7871500-09

[sofi]

Еще несколько актов правосудия....

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9056270

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9056279

правосудие отсутствует.

или 1)суд заангажирован, или 2) влом разбираться или3) заемщик сдался и не приводил контраргументы. Если вариант 3, то есть шансы выиграть апелляцию

[Alexandr]

Еще несколько актов правосудия....

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9056270

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9056279

и к размышлению....

http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/mai...reg=v7871500-09

Не нравися ты мне товарысчь Расшатываешь наши стройные ряды. Решения приведённые тобой - не содержат анализа норм права в полной их совокупности, а "состряпаны" из корявых отзывов банков.

[vesna]

Не нравися ты мне товарысчь Расшатываешь наши стройные ряды. Решения приведённые тобой - не содержат анализа норм права в полной их совокупности, а "состряпаны" из корявых отзывов банков.

А чё-мне нравится этот товарищ!Открыл Америку или Вы приезжий?!Вы же таких решений не видели?!И Лист-роз"яснення впервые видите?!Так вот,уважаемый товарищ Вильный,я Вам такое решение суда могу показать,что выложенные Вами решения покажутся апогеем правосудия.А насчёт Листа-почитайте форум-его уже так изъездили,съели и выплюнули-начиная тем,что Лист,это не НПА и заканчивая тем,что НБУ просто отвечал на вопросы,которые поставил АУБ-почему про п.в)ч4.ст.5 Декрета вспомнили,а про п.г)-забыли розъяснить?