Считаете ли Вы решение законным и справедливым?  

4 голоса

  1. 1. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      4
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      4
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

Пример неудавшийся попытки тройного взыскания

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/76352208

Категорія справи № 159/2316/18 : Цивільні справи; Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано судом: 11.09.2018. Зареєстровано: 12.09.2018. Оприлюднено: 14.09.2018.
 

Державний герб України

Справа № 159/2316/18

Провадження № 2/159/780/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2018 року м. Ковель

 

Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням

судді Восковської О.А.

за участю секретаря Канашкової О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ "ПриватБанк", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання таким, що не підлягає виконанню і скасування виконавчого напису, з участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог - Ковельського відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області, -

в с т а н о в и в :

15 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ПАТ КБ "ПриватБанк", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання таким, що не підлягає виконанню і скасування виконавчого напису, з участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог - Ковельського відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області.

Як підставупозову позивачзазначає,що оскаржуванийвиконавчий написбув вчиненийз порушеннямстроків позовноїдавності щодозаявлених вимог,а самівимоги неє безспірними.Окрім цього,позивач вказує,що відповідачПАТКБ "ПриватБанк" знав, що по кредитному договору №278/К було раніше постановлено два судових рішення про стягнення боргу за якими було видано виконавчі листи та відкрито виконавче провадження, а тому в силу ст.61 Конституції України Банк не мав права звертатись до відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про вчинення оспорюваного виконавчого напису, який у свою чергу, не перевірив наявність судових рішень та відкритих виконавчих проваджень, чим грубо порушив приписи ст.88 ЗУ «Про нотаріат», що є самостійною безумовною підставою для визнання оспорюваного виконавчого напису таких що не підлягає виконанню.

З наведених вище мотивів та підстав просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 18 грудня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований у реєстрі за номером 24211 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» 19842,33 доларів США (що за курсом НБУ складає 518678,51 гривень) та витрат повязаних з вчиненням виконавчого напису в сумі 1800 гривень.

Ухвалою судді від 18 травня 2018 року було прийнято позовну заяву до розгляду у порядку загального позовного провадження і відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 15.06.2018 року, яке було відкладено на 09.08.2018 року. Одночасно, відповідачам було надано строк для подачі відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 09 серпня 2018 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 31.08.2018 року.

13 червня 2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2

15 червня 2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк».

09 липня 2018 року від позивача ОСОБА_1 надійшли відповіді на відзиви обох відповідачів.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не зявився, попередньо подав до суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутності, заявлені вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити. З доводами відповідачів, наведеними і відзивах на позов не погоджується з підстав зазначених у його відповідях на відзиви.

Відповідач приватний нотаріусКиївського міськогонотаріального округуОСОБА_2у судовезасідання незявився, у письмовому відзиві від 13.06.2018 року не погоджується з позовними вимогами та зазначає, що на момент вчинення виконавчого напису сума заборгованості була безспірна і у нотаріуса були всі законні підстави видати виконавчий напис. Просить відмовити в позові та розгляд справи проводити у його відсутності.

Представник відповідача ПАТ КБ "ПриватБанк" у судове засідання не зявився, подав до суду письмове клопотання про відкладення розгляду справи у звязку із неможливістю прибути у судове засідання по причині зайнятості у розгляді іншої справи. Заперечив проти позовних вимог з підстав викладених у письмовому відзиві.

Представник третьої особина сторонівідповідача,яка незаявляє самостійнихвимог -Ковельського відділуДВС ГТУЮу Волинськійобласті у судове засідання не зявився, подав до суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутності, при вирішенні питання покладається на розсуд суду.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Судом установлено, що відповідач ПАТ КБ «ПриватБанк» 07 серпня 2017 року звернувся до третьої особи - приватного нотаріусаКиївського міськогонотаріального округуОСОБА_2 із заявою про вчинення виконавчого напису по стягненню заборгованості із позивача ОСОБА_1 у загальному розмірі 19842,33 долари США (що за курсом НБУ складає 518678,51 гривень).

Вказана заява була зареєстрована нотаріусом 18 грудня 2017 року. До заяви були додані:

1) оригінал і копія договору про надання банківських послуг (анкета-заява позичальника);

2) виписка з рахунку боржника про заборгованість;

3) копія письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором;

4) підтвердження надсилання вимоги про усунення порушень кредитного договору.

Будь-яких інших документів нотаріусу банком не надавалося.

За результатом розгляду вказаних документів, нотаріус видав банку виконавчий напис від 18 грудня 2017 року, зареєстрований в реєстрі за №24211, яким постановлено стягнути з ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 19842,33 долари США (що за курсом НБУ складає 518678,51 гривень) з урахуванням:

1) заборгованість за тілом кредиту у розмірі 3231,04 доларів США;

2) заборгованість за відсоткамиу розмірі 7985,74 доларів США;

3) заборгованість з пені у розмірі 7671,57 доларів США;

4) заборгованість по штрафам (фіксована частина) у розмірі 9,56 доларів США;

5) заборгованість по штрафам (відсоток від суми заборгованості) у розмірі 944,42 долари США.

Зазначив, що строк за який проводиться стягнення3740 днів, а саме з 14.03.2007 року по 09.06.2017 року.

Надаючи правову оцінку вказаному виконавчому напису нотаріуса, суд зазначає наступне.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат»визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

У розглядуваному випадку судом встановлено, що вимоги банку, за яким був виданий виконавчий напис, ґрунтуються на заборгованості, яка виникла з 14 березня 2007 року, що підтверджується наданим банком розрахунком, і що слідує із змісту самого виконавчого напису. Натомість виконавчий напис був виданий 18 грудня 2017 року, тобто поза межами трьохрічного строку, який встановлений у ст.88 Закону України «Про нотаріат».

Банк та позичальник встановили у п.6.8 підписаного кредитного договору збільшений строк позовної давності до основної суми боргу, відсотків, винагороди, неустойки- пені, штрафів строком на 5 років.

При цьому до заяви про видачу виконавчого напису не було додано письмових доказів переривання строку позовної давності, наприклад за фактом звернення до суду, чи вчинення відповідачем особистих дій які підтверджують визнання боргу, а тому у нотаріуса були відсутні правові підстави на власний розсуд обчислювати строк позовної давності поза загальних правил його обчислення.

З оспорюваного виконавчого напису та відзиву відповідача ОСОБА_2 на позов не зрозуміло, чи зясовував нотаріус питання щодо переривання строку позовної давності, а відтак, не встановивши цих обставин у нотаріуса були відсутні правові підстави для висновку про переривання строку позовної давності.

Крім того,судом установлено,що рішеннямКовельського міськрайонногосуду від18.11.2009року посправі №2-1417-09 задоволено позов ЗАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1В про звернення стягнення на предмет застави за кредитним договором №278/К від 14.03.2007 року та у звязку із зміною позивачем позовних вимог судом було стягнуто із відповідача на користь позивача заборгованість за вищезгаданим кредитним договором в сумі 30801,56 грн та судового збору в сумі 576,02 грн. Зазначене рішення набрало законної сили та на його виконання видано виконавчий лист та відкрито виконавче провадження.

Окрім цього, рішенням Ковельського міськрайонного суду від 14.05.2013 року по справі №159/1746/13-ц задоволено позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1В, ОСОБА_3 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором №278/К від 14.03.2007 року в сумі 75145,50 грн та судового збору в сумі 751,45 грн в рівних долях. Зазначене рішення набрало законної сили та на його виконання видано виконавчий лист та відкрито виконавче провадження.

За таких обставин, суд зазначає, що станом на день вчинення оскаржуваного виконавчого напису 18.12.2017 року існувало таке, що набрало законної сили рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 18.11.2009 року та від 14.05.2013 року, якими вже було стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №278/К від 14.03.2007 року, а тому вимоги банку щодо повторного стягнення зазначених сум були неправомірними.

Враховуючи викладене, суд вважає, що при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису 18.12.2017 року з ОСОБА_1 фактично стягнуто удруге заборгованість за кредитом, відсоткамита пенею, а тому суд приходить до висновку про відсутність безспірності та неправомірність вимог стягувача що повторного стягнення заборгованості.

У постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс17 зроблено висновок, що відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем. Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Ураховуючи викладене, суд зазначає, що оскільки судом встановлено, що вимоги за якими був виданий виконавчий напис ґрунтуються на заборгованості, яка виникла більше ніж протягом пяти років до дня видачі виконавчого напису, враховуючи, що банком не було надано нотаріусу беззаперечних доказів переривання строку позовної давності, суд вважає, що спірний виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає до виконання з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, крім того, судом встановлена також неправомірність вимог стягувачавідповідача щодо повторного стягнення заборгованості, яка вже була стягнена з позивача рішеннями Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 18.11.2009 року та від 14.05.2013 року.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що виконавчий напис був виданий неправомірно, а тому позовні вимоги слід задовольнити повністю.

На підставі положень ст.141 ЦПК Україниу звязку із задоволенням позову з відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк» слід стягнути на користь позивача судові витрати повязані із сплатою судового збору у розмірі 704,80 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 89, 102, 110, 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України,суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 18 грудня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований у реєстрі за номером 24211 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» 19842,33 доларів США (що за курсом НБУ складає 518678,51 гривень) та витрат повязаних з вчиненням виконавчого напису в сумі 1800 гривень.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані із сплатою судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного суду Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ковельський міськрайонний суд Волинської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ГоловуючаОСОБА_4

 

 

 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

12 часов назад, Лев сказал:

Значит, этими мультивзысканиями занимается не Киев, а оставшиеся в Днепровском РУ подельники Бени

Ну типа того... А вообще по большому счёту этих кредитов в банке уже нет... Просто у определённой группы в банке есть желание поживиться и просто так не отпускать... 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

 

Тема оказывается становится весьма актуальной .  При  этом не совсем понятно  - почему суды  молчат и ни словом не упоминают  ни в одном решение  тот факт , что  постановление КМУ 1172, которым было разрешено нотариусам осуществлять  ИНН по кредитным делам  в феврале 2017 года Киевским апелляционным судом постановление 622 ( которым были внесены изменения) скасовано. !   И соответствующее решение действительно имеет законную силу с февраля 2017 года (об этом абсолютно правильно пишет kruzeir2016 , хотя Велика Палата  сейчас  будет рассматривать соответствующее  подання – пытаются придумать что то еще ). Но решение  то  и на данный  час имеет законную силу . Причем ,  как было указано , суд считает необходимым скасувати цю Постанову  - …з моменту ее принятия.  Але ж  в такому випадку  вже  настали  відповідні правові  наслідки . Й тоді  усі посилання нотаріусов , як на підставу вчинення виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитними договорами   на цю Постанову  , якою кредитні договори були внесены до Переліку документів , за якими можливо стягувати у безспірному порядку заборгованість є  неправомірними. Или может мы что то не учитываем?

 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

10 часов назад, Bolt сказал:

Ну типа того... А вообще по большому счёту этих кредитов в банке уже нет... Просто у определённой группы в банке есть желание поживиться и просто так не отпускать... 

Почитайте еще здесь https://dubinsky.pro/privatnye-moshenniki

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

49 minutes ago, juri_rv said:

Почитайте еще здесь https://dubinsky.pro/privatnye-moshenniki

И о том же на его канале  https://www.youtube.com/channel/UCkSEiqZZeAGyADNJwLd-Wjg

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Цитата

Просите повторное определение и повторный штраф

Есть информация что определение по штрафу оспорили в апеляции. Судья может и заосторожничать.
Вариант1. Является представитель приносит документы.

Вариант2. Никто не является, судья может и отказать в вынесении повторного определения (заосторожничать).
Какое бы еще ему подсунуть прошение, чтобы и заседание отложить и банк дернуть?

 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Щодо ваших питань  як перенести  розгляд справи ще на пару судових засідань  - не претендуючи на абсолют  , як варіант -  бачимо такі  можливі кроки:

По вашому питанню : Вопрос(ы): Что делать дальше? Как дожимать. И откладывать заседания (моя задача).

1. вбачається, що ви не погоджуєтеся та оспорюєте дійсність довіреності  на представника банку    Тоді є сенс стверджувати , що вона є підробленою – оспорюйте  з одного боку підпис  особи, яка й підписала її та можете  стверджувати , що   в дійсності  вказана особа її не підписувала , а підпис підроблений . Тобто стверджуєте про фальшивість ( підробку)  .Це буде підстава просити суд призначити відповідну почеркознавчу експертизу.  Суд просто так це питання сам вирішити не зможе . Тут потрібні спеціальні знання.

1.1. крім цього – оскільки довіреність видана від імені юр. особи  - вона повинна в силу норм ЦК мати й інші  обов'язкові реквізити  - зокрема мокру печатку банку  , без цього вона не може вважатися офіційним документом, що походить від юр. особи .( в реєстрі треба  перевірити – а чи внесені відомості , що банк має право та працює вже без  печатки , як вказувала ДФС – без цього – документи, що походять від юр. особи  передбачають до внесення відповідних змін в статут та їх реєстрації -   мати печатку) . У зв'язку з цим з іншого вже боку додатково також можна  просити суд призначити по справі судову технічну експертизу документів та ставити відповідні питання на її вирішення, зокрема  встановити  абсолютний час виготовлення документу + ознаки його монтажу, підробки  його окремих елементів  та т.і. Ми таке робили.

Далі вже експерт буде направляти відповідне клопотання про надання    йому оригіналів документів  й якщо банк й надалі буде ухилятися від їх надання  - тоді  можна використовувати правові наслідки ухилення  сторони від проведення експертизи .

 

2.  по іншому вашому  питанню " Есть риск, что в апеляции представитель банка заявит, что они документы не получали, и надо было отправлять им на их адрес"

 - перше: направляти повідомлення на усі відомі  вам й суду адреси – це не заборонено

+

щодо направлення повідомлення  банку  та їх явки – можна використати норми щодо вручення судових повідомлень самою  стороною по справі за її на то згодою + застосувати телеграму , як засіб повідомлення  +  можливо навіть  кур'єрську  доставку за вашою вже ініціативою  й у випадку згоди на це суду ( ваші витрати) з наданням суду підтверджуючих документів про вручення .

+ щодо явки:

+  у суду є право визнати  явку представника позивача    обов'язковою

+  суд має право також   викликати в суд  та визнати відповідну явку обов'язковою  безпосередньо  вже самого керівника  юр.особи . ( ч.3. ст. 58 ЦПК "  Юридична особа бере участь у справі через свого керівника …" ) Думаємо , що їм це не сподобається. Й вже накладати штраф на нього,  як на конкретну посадову особу .

+ подати заяву про допит його як свідка + привід  

 

+ ухвала про вилучення відповідних документів  з банку та доручення щодо її виконання наприклад  державному виконавцю   

 

3. використовувати та посилатися на   норми ЦПК

 

 Стаття 43. Права та обов’язки учасників справи

2. Учасники справи зобов’язані:

 

1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;

 

2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи;

 

3) з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою;

 

4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;

 

5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;

 

6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;

 

7) виконувати інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом.

 

У протилежному випадку вбачається неповага до суду та факт зловживання + приховування від суду доказів

 

А відтак й

Ч.2. ст. 44 ЦПК " Неприпустимість зловживання процесуальними правами"

" Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства"

 

П.1.ч.2. " …вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

 

4. Суд зобов’язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.

 

+ Якщо у справі бере участь  у якості представника відповідача – адвокат

-        Просить окрему  Ухвалу про притягнення до дисциплін арки   та направлення в Раду .

( хоча ми в своїй роботі  це не практикуємо  - ми усі колеги  й це не є правильним ,  але ж – у вас може бути інша ситуація   - невідомо хто й як там діє від банку ) . Судячи з усього  у вас там дійсно м'яко кажучи не зовсім порядні люди з того боку,  які працюють по чорному  . Чому тоді вам стіснятися .

Не можемо сказати , що вказане є абсолютно вірним (Досвід у кожного з нас свій . й не можна претендувати на абсолютне знання усього ) – але можливо з усього сказаного -  щось да буде  вам корисно . Інші думки іноді дають можливість  й самому далі щось придумати . Сподіваємося  що це так й буде . З повагою  

 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

 

 

Для примера по этой теме предлагаю посмотреть такое решение суда по нотариальной надписи, решение уже набрало законной силы.

справа №176/512/18

провадження №2/176/479/18

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2018 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді                Волчек Н.Ю.,

з участю секретаря                Ханіної М.Г.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» з третіми особами Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною, Приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозовим Олександром Миколайовичем про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

19 березня 2018 року, ОСОБА_1 звернулась до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області із зазначеним вище позовом, де просить ухвалити судове рішення, яким визнати виконавчий напис №958, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. від 22 серпня 2017 року, щодо звернення стягнення на заробітну плату ОСОБА_1 таким що не підлягає виконанню. Стягнути з відповідача на користь позивача кошти, стягнуті із заробітної плати позивача у розмірі 3774 грн. Стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 704, 80 грн. та за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 352,40 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилалась на те, що в грудні 2017 року при отриманні заробітної плати за місцем роботи вона побачила, що заробітну плату їй виплатили майже на 1500 грн. менше. Вона звернулась до керівництва за роз'ясненнями та у відповідь отримала постанову приватного виконавця Сивокозова О.М. про звернення стягнення на заробну плату боржника в розмірі 20% до погашення загальної суми заборгованості 34009,19 грн. та 3400,92 на рахунок приватного виконавця. З цих же документів їй стало відомо, що 22 серпня 2017 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. було винесено виконавчий напис №958 згідно з яким було звернуто стягнення з неї, як з боржника за кредитним договором № GP-68328229 від 01.10.2014 року, укладеного між нею та АТ «Банк ренесанс капітал» правонаступником усіх прав та обов'язків якого є ПАТ «Перший український міжнародний банк». Вважає, що виконавчий напис №958 від 22 серпня 2017 року вчинено з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами і як наслідок неправомірне провадження щодо виконання вказаного виконавчого напису про звернення стягнення на заробітну плату. Вона не була повідомлена ні про те, що ПАТ «ПУМБ» став правонаступником АТ «Банк Ренесанс Капітал» ні про виконавчий напис нотаріуса, ні про відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем Сивокозовим О.М. Також, вона вважає, що відповідач повинен повернути їй 3774 грн., які були незаконно утримані з її заробітної плати та судові витрати.

Ухвалою судді від 28 березня 2018 року було визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У встановлений вищезазначеною ухвалою строк, відзиву від відповідача не надходило як і не надходило письмових пояснень від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, вважає що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 264 ЦПК України передбачено, що при прийнятті рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та якими доказами це підтверджується, чи є фактичні дані, що мають значення для вирішення справи та докази, що їх підтверджують.

Як вбачається з матеріалів справи, 19 серпня 04.06.2013 року позивач ОСОБА_1 підписала пропозицію укласти договір карткового рахунку та договір страхування та АТ «Банк Ренесанс Капітал» сума кредиту складає ж 24710,40 грн. в тому числі на загальні споживчі цілі 21600 грн. в оплату договору страхування 3110,40 грн. Номер кредитного договору та договору страхування GP - 4938495. Строк кредиту та договору страхування 36 місяців. /а.с.18-19/

01 жовтня 2014 року позивач ОСОБА_1 підписала пропозицію укласти договір рефінансування суми кредиту 22199,96 грн. на строк 48 місяців. Тобто, на даний час договір є діючим.

З пояснень позивачки в позовній заяві будь-якої інформації про те, що ПАТ «ПУМБ» став правонаступником» АТ «Банк Ренесанс Капітал» вона не отримувала. Дані пояснення відповідачем не спростовані.

Відповідно до постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи від 29.11.2017 року виданої приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозовим Олександром Миколайовичем, останній звернув стягнення на заробітну плату позивача відповідно до виконавчого напису нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. №958, виданого 22.08.2017 року.

У вищезазначеній постанові викладена резолютивна частина виконавчого напису №958 від 22.08.2017 року виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., а саме звернути стягнення з громадянки України ОСОБА_1, яка є боржником за кредитним договором № GP 6832829 від 01.10.2014 року, укладеним ним із АТ «Банк Ренесанс Капітал», правонаступником усіх прав та обов'язків, якого є Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк». Строк платежу за Кредитним договором настав. Боржником допущено прострочення, платежів. Сума заборгованості складає 33609,19 грн.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 50 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Вчинення виконавчого напису нотаріусом регулюється ст.87,88 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, який набрав чинності 07 березня 2012 року.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія ( пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат». Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14 Закону України «Про нотаріат» та глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України (п. 1.2 ст. 1 глави 16 Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року №6-887цс 17.

Належними доказами, які б підтверджували наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювали розмір заборгованості, могли бути первинні документи, оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» (Закон № 996-XIV). Відповідно до ст. 81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору з власної ініціативи.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним по справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України: судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим кодексом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави - ст. 2 ЦПК України.

Згідно із ст. 129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін.

Згідно ч. 1, 3 ст. 81 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов'язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 13 ЦПК України), так і обов'язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Крім того, збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Оскільки приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., якій двічі направлялась ухвала про відкриття провадження у вищезазначеній справі не надала своїх письмових пояснень та доказів правомірності вчинення оскаржуваного виконавчого напису, тому суд позбавлений можливості з'ясувати чи отримував нотаріус від банку та від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), чи були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у написі, є безспірними. До того ж номер кредитного договору, укладеного між ОСОБА_1 та АТ «Банк Ренесанс Капітал», який був досліджений судом не співпадає із номером договору, вказаного у виконавчому написі нотаріуса.

Відповідач Публічне акціонерне товариство «Перший Український міжнародний Банк» своїм правом на подачу відзиву на позов не скористався, доказів того, що ПАТ «ПУМБ» є правонаступником всіх прав та обов'язків АТ «Банк Ренесанс Капітал» не надав, а тому є всі підстави вважати, що вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. виконавчий напис №958, виданий 22.08.2017 року є незаконним та повинен бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Також, з відповідача на користь позивача мають бути стягнуті кошти в сумі 3774 грн., які були утримані із її заробітної плати та судові витрати по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 35 Закону України «Про іпотеку», ст. 87,88 Закону України «Про нотаріат» та згідно ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» з третіми особами Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною, Приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозовим Олександром Миколайовичем про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис № 958, виданий 22 серпня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 у розмірі 33609,19 грн таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» код ЄДРПОУ 14282829 (юридична адреса 0470 м. Київ, вул. Андріївська,4) на користь ОСОБА_1, ІНН НОМЕР_1, 3774 грн. кошти, утримані із заробітної плати позивача за виконавчим написом та 1762 грн. судових витрат по справі.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Дніпропетровської області у тридцяти денний строк з дня його проголошення, через суд першої інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

 

Суддя Жовтоводського міського суду  

Дніпропетровської області                                                         Н.Ю. Волчек

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Спасибо участникам дискуссии. Отдельно спасибо Niki за дельные советы.
Я прекрасно  понимаю, что в каждом деле куча моментов.

Относительно "представителей".

В суд первой инстанции от имени банка дается отзыв и заявление что рассматривать без участия "представителя" с копией доверенности. Логично что я пишу ходатайство о предоставлении оригинала доверенности. Суд удовлетворяет. Но банку пофиг. Они и не являются и доверенности нету. 

Теперь бы надо признать явку представителя банка обязательной. А статья 223 ч2 нам говорит

5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Таким образом, если заявлю ходатайство об обязательной явке представителя, признаю что и с копией "доверенности" "представитель" правомочен выступать от имени банка.
..

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

3 часа назад, juris сказал:

Спасибо участникам дискуссии. Отдельно спасибо Niki за дельные советы.
Я прекрасно  понимаю, что в каждом деле куча моментов.

Относительно "представителей".

В суд первой инстанции от имени банка дается отзыв и заявление что рассматривать без участия "представителя" с копией доверенности. Логично что я пишу ходатайство о предоставлении оригинала доверенности. Суд удовлетворяет. Но банку пофиг. Они и не являются и доверенности нету. 

Теперь бы надо признать явку представителя банка обязательной. А статья 223 ч2 нам говорит

5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Таким образом, если заявлю ходатайство об обязательной явке представителя, признаю что и с копией "доверенности" "представитель" правомочен выступать от имени банка.
..

Банк, как я понимаю ответчик... Для ответчика нет обязательной явки...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

2 минуты назад, Bolt сказал:

Банк, как я понимаю ответчик... Для ответчика нет обязательной явки...

Проблема в том что если нету оригинальной доверенности то и заявление о рассмотрении без банка нельзя считать поданным.

А для ответчика есть явка обязательна, если это признает суд. см ст. 223ч2 (сторона, а не истец)

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

1 минуту назад, juris сказал:

Проблема в том что если нету оригинальной доверенности то и заявление о рассмотрении без банка нельзя считать поданным.

Да, абсолютно верно... Об этом и заявляйте...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

1 минуту назад, juris сказал:

А для ответчика есть явка обязательна, если это признает суд. см ст. 223ч2 (сторона, а не истец)

И о чём же эта статья гласит... Эта часть статьи об отложении рассмотрения... Про обязательную явку там нет ни слова... И хочу заметить, что ЦПКУ не предусмотрены последствия неявки ответчика... Это его право, в отличие от истца...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Угу...чего уже заявлять: два определения о предоставлении оригиналов доказательств плюс определение штрафануть банк за неисполнение судебных решений. А им как соловью.... гордое молчание.

 

якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. (Если бы была доверенность, заявление для предоставления личных показаний). 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

15 минут назад, juris сказал:

Угу...чего уже заявлять: два определения о предоставлении оригиналов доказательств плюс определение штрафануть банк за неисполнение судебных решений. А им как соловью.... гордое молчание.

Ну и всё нормально... Теперь на суде это обосновать надо и всё...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

16 минут назад, juris сказал:

якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. (Если бы была доверенность, заявление для предоставления личных показаний). 

Да я знаю эти статьи все... Где Вы там увидели про обязательную явку... Это просто викликати... И самое главное санкцию... Что будет, если они не явятся...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

 

ст. 43^_^

2. Учасники справи зобов’язані: 3) з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою;

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

3 минуты назад, juris сказал:

 

ст. 43^_^

2. Учасники справи зобов’язані: 3) з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою;

Это если визнана обязательной... Так ведь и написано... 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

5 минут назад, juris сказал:

 

ст. 43^_^

2. Учасники справи зобов’язані: 3) з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою;

А во вторых, какая санкция интересно, тем более для ответчика... Для ответчика нет последствий... Последствия есть процессуальные только для истца... Просто иск оставят без рассмотрения... если истец не явится... И то есть моменты...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 2 weeks later...

Коллеги вопрос оффтоп:

Апеляционная жалоба в гражданском процессе сейчас подается только адвокатами? Если представитель банка? 

И каким документом подтверждается?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

1 час назад, juris сказал:

Коллеги вопрос оффтоп:

Апеляционная жалоба в гражданском процессе сейчас подается только адвокатами? Если представитель банка? 

И каким документом подтверждается?

Не только адвокатами.

Может и представитель банка если имеет, заверенные надлежащим образом, документы.

Все будет зависеть каким боком этот представитель соприкасается с банком. Если это будет директор или предселатель правления будут одни документы. Если банковский клерк, то другие.

А вообще вопрос странный какой то. 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Конституция

Стаття 131-2. Для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Незалежність адвокатури гарантується.

Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

{Конституцію доповнено статтею 131-2 згідно із Законом № 1401-VIII від 02.06.2016}

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

1 час назад, juris сказал:

Конституция

Стаття 131-2. Для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Незалежність адвокатури гарантується.

Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

{Конституцію доповнено статтею 131-2 згідно із Законом № 1401-VIII від 02.06.2016}

Добре якщо Ви так вважаєте, хай так і буде. Залишайтесь при своій думці.

Заодно пошукайте у тексті Коституції згадки про право  апеляційного оскарження.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Перехідні положення.

11) представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...