Постановление ВХСУ относительно незаконности валютных кредитов

[Алексашка]

Ну и ясное дело, всунуть всё про лицензии, и т.д.

Просто фигня в том, что многие судьи честно забыли, что правило "не запрещено = разрешено" тут не работает, тут как-раз наоборот.

Ну так как им напомнить? Какими законами правовыми нормами мотивировать?

[nameless]

Ну так как им напомнить? Какими законами правовыми нормами мотивировать?

Ну - я жнаписал как в сообщении.

Там везде читается ЗАПРЕЩЕНО, если не разрешено.

Litiq - а в ВСУ откуда такая уверенность? Вы их заочно убедили как-то? (ну каким-либо способом, это не моё дело)

Централь тоже было 2+, а ВСУ взял и отменил и отправил на пересмотр....

Или там сумма просто была больше, и банк ВТБ "лучше" убедил НБУ и ВСУ?

Я бы всё-же рекомендовал иск покруче сделать, раз такая связка. Это ж прицендент будет, понимаете? Так пусть он будет "каширный" и железобетонный.

А если к машему мнению прислушивается ВСУ, ичитываея что вы абсолютно правы по закону, то я тогда тоже с вами, если потяну ваши запросы. ВСУ должен и ко мне прислушиваться, т.к. я прав по закону, но... вдруг у них настроение будет плхое?

[titus60]

Не смущайте дядьку

Он юный ещё.

А если серьёзно - то всё-же, Litiq - а как насчёт связки местный суд-аппеляция?

Т.е. Я так понимаю, в местном суде вы как-то пообщались с судом, пожаловались на нарушение закона, и судья впринципе согласился, что в валюте - незаконно? Но а он не побоялся, что аппеляция зафыркает это решение?

И ещё - вот мы тут расписали про всяческие нарушения валютного законоадельства и гражданского кодекса.

И я предложил бы вам сделать иск более грамотным с юридической точки зрения, а именно:

Сделать нормальную логическую цепочку, что нельзя выражать в валюте обязательства, и нельзя требовать выполнять валютой. У вас я так понимаю, ставка только на то, что нельзя выполнять валютой.

Мне кажется, что если сделать иск "грамотным" или "красивым" - то он лучше предстанет перед ВСУ.

Вы ж понимаете, что ВСУ будет его рассматривать? И по-моему, куда лучше будет, если он будет более глобальный, и в нём будет указанно что-то типа этого:

Щодо зобов’язання:

Згідно законодавства, ціна або сума договору є фінансовим зобов’язанням сторін договору. Сплата грошової суми є фінансовим зобов’язанням відповідно норм ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України. Статтею 345 Господарського кодексу України визначено, що у кредитному договорі, що надається фізичній особі, у тому числі споживачу, передбачаються мета, сума та строк кредиту. Ст. 180 Господарського кодексу України вимагає погодити предмет, ціну, строк дії договору.

У вищезазначених законах та нормативних актах є імперативна вимога, щодо визначення суми або ціни у кредитному договорі.

Ст. 189 Господарського кодексу України встановлює, що ціна зазначається у договорі у гривнях.

Ч.1 ст. 524 Цивільного кодексу України вимагає визначення та вираження договірного зобов’язання у гривні.

Жодним законом у договорах, не пов’язаних з зовнішньоекономічною діяльністю, сторонам не надано права та можливості визначати зобов’язання у іноземній валюті. Надано право лише зазначити еквівалент зобов’язання у іноземній валюті відповідно до ч.2 ст. 524 Цивільного кодексу України, щоб застрахуватись від ризиків девальвації, скориставшись ч.2 ст. 533 Цивільного кодексу України, коли сума, що сплачується у гривні прив’язується до курсу зазначеної іноземної валюти.

Щодо виконання зобов’язання:

Відповідно до ст. 35 Закону України „Про Національний банк України” гривня, як національна валюта, є єдиним законним платіжним засобом на території України.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про Національний банк України" встановлює, що обіг і використання, як засобу платежу, на території України інших грошових одиниць, окрім національної, забороняються.

Відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” № 15-93 від 1993р., валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань.

Ст. 533 Цивільного кодексу України встановлює, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Це положення дублюється за змістом положенням статті 192 Цивільного кодексу України, що передбачає беззаперечну заборону використання іноземної валюти окрім випадків, що прямо передбачені та умови яких визначені законом.

Жодним законом мені не надано права виконувати зобов’язання у готівковій іноземній валюті, тобто заборонено. Що стосується підзаконних актів, то у статті 6 „Правил використання готівкової іноземної валюти на території України”, затверджених Постановою Правління Національного банку України 30.05.2007 N 200, яка встановлює порядок використання готівкової іноземної валюти на території України як засобу платежу є деякі виключання з правила заборони. Але розрахунків у валюті за кредитними договорами, як і за будь-якими фінансовими зобов’язаннями між резидентами України постановою не передбачено, оскільки такі розрахунки заборонені без отримання спеціальних ліцензій на спеціальних умовах, якщо такі передбачені діючим законодавством. Це повністю відповідає діючому законодавству, що наведене вище.

Ну и ясное дело, всунуть всё про лицензии, и т.д.

Просто фигня в том, что многие судьи честно забыли, что правило "не запрещено = разрешено" тут не работает, тут как-раз наоборот.

Ребята помогите, как правильно сделать запереченя на позов Прокредита о возврате всей суммы кредита,так как не полностью погашается сумма,а частично,но ежемесячно,,так как встречку не принимают,пропущен срок,судья сказал примет запереченя,но отправил бумаги на арест имущества заранее,так попросил банк,,пришло извещение,что арестован автомобиль,больше ничего видать не нашли,и если не сложно можно весь текст запереченя,чтобы по этому тексту выступить на заседании,иначе ...............................

[litig]

Ну - я жнаписал как в сообщении.

Там везде читается ЗАПРЕЩЕНО, если не разрешено.

Litiq - а в ВСУ откуда такая уверенность? Вы их заочно убедили как-то? (ну каким-либо способом, это не моё дело)

Централь тоже было 2+, а ВСУ взял и отменил и отправил на пересмотр....

Или там сумма просто была больше, и банк ВТБ "лучше" убедил НБУ и ВСУ?

Я бы всё-же рекомендовал иск покруче сделать, раз такая связка. Это ж прицендент будет, понимаете? Так пусть он будет "каширный" и железобетонный.

А если к машему мнению прислушивается ВСУ, ичитываея что вы абсолютно правы по закону, то я тогда тоже с вами, если потяну ваши запросы. ВСУ должен и ко мне прислушиваться, т.к. я прав по закону, но... вдруг у них настроение будет плхое?

спасибо, подумаем. с другой стороны нам прецеденты ни к чему, задача более прозаичнее - позит.результат для конкретных клиентов а прецеденты и так будут. насчет донецких - думаю ВТБ успел первый зайти в вышку, но это уже не имеет значение - ипотеку надеюсь слили успешно после апелляции. с другой стороны решение вышки половинчастое, посмотрим что дальше будет. кому интересно сотрудничество - пишите в "приват"

[nameless]

Titus 60 - а к чему было меня цитировать? К вашему вопросу совсем не относися.

А по вашей проблеме - создайте ветку в Юр-консультация, и толком распишите что к чему, какой суд был, какие требования, что вынес судья.

А там попробую помочь, или другие помогут.

Litiq - ответ понятен, но прецедент - круче. Вы подумайте, мож "украсите" иск шикарной струкурой и связкой.

В личку зайду, когда станет ясно на месте что к чему.

[Самоучка]

Что еще нужно для подтверждения нашей правоты ? (сайт ВСУ)

П О С Т А Н О В А № 14 Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення у цивільній справі "

пункт 14. Згідно з частиною першою статті 192 ЦК законним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України – гривня. У зв’язку з цим при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України – гривні. При стягненні періодичних платежів суд має вказати період, протягом якого проводиться виконання.

У разі пред’явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192 ЦК, частина третя статті 533 ЦК; Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 ”Про систему валютного регулювання і валютного контролю”).

Таким образом, при удовлетворении иска Банка о взыскании задолженности в валюте, судья обязан потребовать индивидувальную лицензию, предусмотренную ДКМУ, иначе это решение легко обжалуется.

[Antonina]

Муж смотрел передачу, где банкир жаловался, что они такие бедные несчастные, что одни заемщики успевают до суда все свое имущество переоформить на кого-то, хотя так и продолжают жить в тех же, уже не их, квартирах, ездить, уже не на их, машинах....другие банкротятся.... третьим какие-то аферисты юристы понарасказывали с целью наживы, что валютные кредиты недействительны, и те судятся, а в это время банки несут убытки. Банки все равно выиграют, но время -деньги....

Самое страшное, что большинство народа такие передачи смотрит и опускает руки.....

[ANTIRAID]

Самоучка Вы молодец, само Постановление пленума в полном объеме здесь: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=872

[sofi]

У зв’язку з цим при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України – гривні. При стягненні періодичних платежів суд має вказати період, протягом якого проводиться виконання.

У разі пред’явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

И как все- таки это понимать: кредит 20 тыс дол. в июле 2008 переводится, в случае реституц- 20 000*4,84=96 800 грн или 20000* 8=160000грн./на день ухвален. решения/???

а возврат считать по периодам, например: август 2008 - 400дол* 4,84, сентябрь400*5,2, декабрь - 400*10. ? Как то некрасиво. Особенно если валюта лишь вписана в обязательство, а перечислили продавцу 96 800грн.

разъясните пожалуйста, кто понял.

[nameless]

Суд присудил - стягнуть 10 000 долларов. Это значит, что суд пишет: Стягнути 79100 грн, курс НБУ на момент вынесения решения: 7,91. Периоды касаются рассрочки исполения, суммы не пересчитываются - так и остаётся 79100, но поделенное на части.

В случае реституции, тут незнаю, применяется ли это правило. Технически, по ГК, вы должны вернуть или внатуре то, что взяли, или его стоимость на момент возврата. По этому, наверное при реституции суд пишет:

стащить с банка 10 000$ = 79100, стащить с вас 100 000$ = 791000.

Но с другой стороны, считается что недействительный договор недействительный с момента совершения. И платежи, которые вы получили с банка, должны перерасчитываться на момент выдачи. И ваши платежи должны расчитываться на момент передачи банку.

В 2007 банк дал 10 000 = 50500. В 2008 вы дали банку 1000 = 7500. Итого стащить с вас 43000.

[sofi]

Суд присудил - стягнуть 10 000 долларов. Это значит, что суд пишет: Стягнути 79100 грн, курс НБУ на момент вынесения решения: 7,91. Периоды касаются рассрочки исполения, суммы не пересчитываются - так и остаётся 79100, но поделенное на части.

В случае реституции, тут незнаю, применяется ли это правило. Технически, по ГК, вы должны вернуть или внатуре то, что взяли, или его стоимость на момент возврата. По этому, наверное при реституции суд пишет:

стащить с банка 10 000$ = 79100, стащить с вас 100 000$ = 791000.

Но с другой стороны, считается что недействительный договор недействительный с момента совершения. И платежи, которые вы получили с банка, должны перерасчитываться на момент выдачи. И ваши платежи должны расчитываться на момент передачи банку.

В 2007 банк дал 10 000 = 50500. В 2008 вы дали банку 1000 = 7500. Итого стащить с вас 43000.

хорошо бы;такое решение бы было бы справедливым. Поэтому и морочимся, чтобы обязательство в доларах признать никчемным, недействительным, тогда уж точно, пересчет в гривну на момент выдачи, а у меня в договоре так сумма отправленная в салон в гривне и прописана, а в обязательстве в долларах, в пересчете по нацбанку +1600 долларов или на 7700 гривен больше, за счет разницы курса.

Получается банк кредитовал мои убытки на обмене. Где-то видела их постанову что кредитовать убытки им нельзя, правда относилось там к хоз деятельности. Теперь немогу найти.

[sofi]

какой все-таки замечательный комментарий:

Стаття 1054. Кредитний договір

1. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

2. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

1. Кредитний договір є особливим різновидом договору позики. За своєю юридичною природою він є консенсуальним, тобто вступає в силу з моменту досягнення сторонами домовленості щодо всіх істотних умов такого договору ще до реального передання грошових коштів. Предметом кредитного договору можуть бути лише грошові кошти, але в жодному разі не речі. Зі змісту ч. 1 коментованої статті випливає, що кредит — це грошові кошти, що надані за кредитним договором банком або іншою фінансовою установою (кредитодавцем) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором.

Умови кредитного договору також урегульовані спеціальним нормативно-правовими актами, насамперед, Законом України "Про банки і банківську діяльність" № 2121-ПІ від 7 грудня 2000 року та Положенням "Про кредитування", затвердженим постановою Правління Національного банку України № 246 від 28 вересня 1995 р.

Закон визначає банківський кредит як будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яку гарантія, будь-яка зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів із такої суми.

Кредитодавцем за договором кредиту, насамперед, може бути банк. Головними ланками кредитної системи є банки та кредитні установи, що мають ліцензію Національного банку України, які одночасно виступають у ролі покупця і продавця існуючих у суспільстві тимчасово вільних коштів.

Банківська система шляхом надання кредитів організовує й обслуговує рух капіталу, забезпечує його залучення, акумуляцію та перерозподіл у ті сфери виробництва та обігу, де виникає дефіцит капіталу.

Банківський кредит надається суб'єктам кредитування всіх форм власності у тимчасове користування на умовах, передбачених кредитним договором. Основними з них є: забезпеченість, повернення, строковість, платність та цільова направленість.

Принцип забезпеченості кредиту означає наявність у банку права для захисту своїх інтересів, недопущення збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність позичальника.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк із відповідною сплатою за його користування.

Цільовий характер використання передбачає вкладення позичкових коштів на конкретні цілі, передбачені кредитним договором.

Відповідно до законодавства як кредитні розглядаються наступні банківські операції:

1) розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, яке банки мають право здійснювати на підставі банківської ліцензії;

2) організація купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;

3) здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені;

4) надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;

5) придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг);

6) лізинг.

Банк зобов'язаний мати підрозділ, функціями якого є надання кредитів та управління операціями, пов'язаними з кредитуванням.

Банк зобов'язаний при наданні кредитів додержуватись основних принципів кредитування, у тому числі перевіряти кредитоспроможність позичальників та наявність забезпечення кредитів, додержуватись установлених Національним банком України вимог щодо концентрації ризиків.

Банк не може надавати кредити під процент, ставка якого є нижчою від процентної ставки за кредитами, які бере сам банк, і процентної ставки, що виплачується ним по депозитах. Виняток можна робити лише у разі, якщо при здійсненні такої операції банк не матиме збитків.

Банк має право видавати бланкові кредити за умов додержання економічних нормативів. Надання безпроцентних кредитів забороняється, за винятком передбачених законом випадків. У разі несвоєчасного погашення кредиту або відсотків за його користування банк має право видавати наказ про примусову оплату боргового зобов'язання, якщо це передбачено угодою.

2. Суб'єкти господарської діяльності можуть використовувати такі форми кредиту: банківський, комерційний, лізинговий, іпотечний, бланковий, консорціумний, фізичні особи — споживчий кредит (лише в національній грошовій одиниці).

Кредити надаються суб'єктам господарської діяльності у безготівковій формі, шляхом сплати платіжних документів з позичкового рахунку як у національній, так і в іноземній валюті у порядку, визначеному чинним законодавством та нормативними актами Національного банку України, або шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позичальника, якщо інше не передбачено кредитним договором, а також у готівковій формі для розрахунків із здавачами сільськогосподарської продукції та в інших передбачених чинним законодавством України та нормативно-правовими актами Національного банку України випадках.

Розмір відсоткових ставок та порядок їх сплати встановлюються банком і визначаються в кредитному договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, облікової ставки та інших факторів.

У разі зміни облікової ставки умови договору можуть переглядатися і змінюватися тільки на підставі взаємної згоди кредитора та позичальника.

Для кредитів, що надаються в іноземній валюті необхідно враховувати також відсоткові ставки, які діють на міжнародних ринках капіталів.

Погашення кредиту і нарахованих за ним відсотків (комісій) здійснюється позичальником із розрахункового чи поточного (валютного) рахунку. Якщо розрахунковий рахунок позичальника відкритий в іншому банку, погашення боргу за кредитом та сплата відсотків здійснюються платіжними дорученнями позичальника, а за умови визнання боргу позичальником платіжною вимогою банку у встановленому чинним законодавством порядку. У разі неможливості позичальником сплатити борг він стягується з гарантів (поручителів) у встановленому чинним законодавством порядку.

Погашення заборгованості за кредитом та відсотків за його користування здійснюється у черговості, яка встановлюється сторонами при укладенні угоди про надання кредиту.

Банк здійснює контроль за виконанням позичальником умов кредитного договору, цільовим використанням кредиту, своєчасним і повним його погашенням. При цьому банк протягом усього строку дії кредитного договору підтримує ділові контакти з позичальником, зобов'язаний проводити перевірки стану збереження заставленого майна, що повинно бути передбачено кредитним договором. У разі виявлення фактів використання кредиту не за цільовим призначенням банк має право достроково розірвати кредитний договір, що є підставою для стягнення всіх коштів у межах зобов'язань позичальника за кредитним договором у встановленому чинним законодавством порядку.

У разі несвоєчасного погашення боргу за кредитом та сплати відсотків (комісій), за відсутності домовленості про відстрочення погашення кредиту, банк має право на застосування штрафних санкцій у розмірах, передбачених договором.

[Antonina]

Коментарий и вправду чудовый!!! токо как его к делу пришьешь?!

[advokat_kf]

Сегодня нашла в новостях вот такую новость. Может быть есть информация по этому поводу? Действительно Централь проиграл все суды и переходит в собственность банка?

Украинский суд защитил доллар

00:00, 22 марта 2010 добавить комментарий Версия для печати

Клиенты попытались законным путем избавиться от уплаты высоких банковских процентов. Донецкая гостиница «Централь», стремившаяся в суде доказать незаконность выдачи ей кредита в долларах, проиграла спор и досталась кредитору – ВТБ банку.

Это событие могло стать началом настоящего финансового переворота. Миллионы простых клиентов, выплачивающих кредиты, получили бы возможность плюнуть на свои долги. Сотни банков разорились бы, не помог бы ни НБУ, ни МВФ вместе взятые. Около 70% всех кредитов в банковской системе выдано в долларах – столько же могли недосчитаться банкиры.

Именно поэтому банк и должник начали настоящую войну – для каждого из них эта тяжба была вопросом не личным, а общественным. ВТБ Банк фактически защищал все финструктуры, донецкая гостиница «Централь» – всех валютных должников. Только в марте этого года стало известно, что команда должников в лице гостиницы «Централь» проиграла. Теперь гостиница переходит в собственность банка. Таковы суровые законы этой войны – победивший съедает проигравшего. Чтобы другим неповадно было и чтобы знали – пример с него брать нельзя.

Первый тайм – за должником

А начиналось все для должника довольно оптимистично. На его стороне выступил не только Хозяйственный суд Донецкой области, но и следующая инстанция – Донецкий апелляционный Хозяйственный суд. Аргументы юристов ВТБ Банка в этом суде сочли неубедительным. К тому времени о новой судебной практике еще не успели рассказать журналисты, но знали банкиры и юристы. Со времени первого решения прошло около месяца. Хотя в Украине и нет так называемого «прецедентного права», однако пример этой тяжбы мог вдохновить многих. В октябре 2009-го, когда о процессе впервые написали в прессе, многие юристы прямо заявляли репортерам, что готовы последовать примеру отеля «Централь» и избавлять своих клиентов от валютных кредитов.

Банкиры потребовали свое

Увидев, что опасность только увеличивается, финансисты подключили тяжелую артиллерию. В ноябре 2009 года Нацбанк подал кассационную жалобу в Высший хозяйственный суд. Ведь решения донецких судов косвенно обвиняли НБУ – дескать, банк выдал валютный кредит, а нужно было до этого дать лицензию на валютную операцию и региональному филиалу банка, и самому должнику. Теперь выигрыш был на стороне банкиров – Высший хозяйственный суд отменил решения донецких судов и обязал должника вернуть деньги.

Однако это была еще не окончательная победа. Отменив решения региональных судов, ВХСУ, тем не менее, не принял нового, хотя и имел на это право. Теперь очередь была за донецкими судьями, которые уже дважды выступали на стороне должников.

Это перетягивание каната могло продолжаться еще долго. «Проблема не в том, что люди не платят, а в том, что некоторые клиенты просто не хотят платить», – говорит по этому поводу председатель правления ВТБ Банка Вадим Пушкарев. По его словам, в банк приходили даже люди с депутатскими значками и заявляли, что не собираются платить и знают, как это устроить.

Банкиры тоже, конечно, не ангелы. Многие из них повышали ставки по кредитам даже тем клиентам, которые исправно платят по своим долгам. Часто за счет увеличения поступлений от одних клиентов можно было покрыть снижение от неплатежей других. Но в этом случае нужно было воевать до конца. Как рассказывает Вадим Пушкарев, он и другие банкиры добились расширенного заседания с участием крупнейших финансистов страны и Василия Онопенко – председателя Верховного суда Украины. Именно на этом совещании банкиры детально объяснили судьям, чем грозит экономике страны увеличение практики подобных решений. Банковская система рассыплется, как карточный домик, ведь клиенты получат вроде бы законное право не платить. Даже если весь вал таких исков банкиры смогут отбить и доказать свою правоту, клиенты все равно не платят по кредиту в те месяцы, когда идет тяжба. Одна эта задержка могла бы означать миллиардные убытки банковской системы, а с ней – и всей экономики страны.

Вадим Пушкарев не рассказал о реакции судей на аргументы банкиров. Но все достаточно ясно из последствий. «Сейчас мы выиграли все суды и переводим эту гостиницу в собственность банка», – подытожил Вадим Пушкарев. О новых подобных процессах пока никто в прессе не сообщал.

Влад Головин

[nameless]

Да пошли они в сад все

Я сомневаюсь, что у централи забрали отель. ЗАМОРЯТСЯ они это делать.

А теперь представьте, КТО купит этот отель? Ну-ну....

А заказухи безмозглым журналюгам кидали много...

Журналист - диллетант широкого профиля Цитата, кто сказал - не помню.

Зато хочется процитировать другую фразу - "пионЭры, идите в Жо*у" (Фаина Раневская).

[Alexandr]

Сегодня нашла в новостях вот такую новость. Может быть есть информация по этому поводу? Действительно Централь проиграл все суды и переходит в собственность банка?

Украинский суд защитил доллар

00:00, 22 марта 2010 добавить комментарий Версия для печати

Клиенты попытались законным путем избавиться от уплаты высоких банковских процентов. Донецкая гостиница «Централь», стремившаяся в суде доказать незаконность выдачи ей кредита в долларах, проиграла спор и досталась кредитору – ВТБ банку.

Это событие могло стать началом настоящего финансового переворота. Миллионы простых клиентов, выплачивающих кредиты, получили бы возможность плюнуть на свои долги. Сотни банков разорились бы, не помог бы ни НБУ, ни МВФ вместе взятые. Около 70% всех кредитов в банковской системе выдано в долларах – столько же могли недосчитаться банкиры.

Именно поэтому банк и должник начали настоящую войну – для каждого из них эта тяжба была вопросом не личным, а общественным. ВТБ Банк фактически защищал все финструктуры, донецкая гостиница «Централь» – всех валютных должников. Только в марте этого года стало известно, что команда должников в лице гостиницы «Централь» проиграла. Теперь гостиница переходит в собственность банка. Таковы суровые законы этой войны – победивший съедает проигравшего. Чтобы другим неповадно было и чтобы знали – пример с него брать нельзя.

Первый тайм – за должником

А начиналось все для должника довольно оптимистично. На его стороне выступил не только Хозяйственный суд Донецкой области, но и следующая инстанция – Донецкий апелляционный Хозяйственный суд. Аргументы юристов ВТБ Банка в этом суде сочли неубедительным. К тому времени о новой судебной практике еще не успели рассказать журналисты, но знали банкиры и юристы. Со времени первого решения прошло около месяца. Хотя в Украине и нет так называемого «прецедентного права», однако пример этой тяжбы мог вдохновить многих. В октябре 2009-го, когда о процессе впервые написали в прессе, многие юристы прямо заявляли репортерам, что готовы последовать примеру отеля «Централь» и избавлять своих клиентов от валютных кредитов.

Банкиры потребовали свое

Увидев, что опасность только увеличивается, финансисты подключили тяжелую артиллерию. В ноябре 2009 года Нацбанк подал кассационную жалобу в Высший хозяйственный суд. Ведь решения донецких судов косвенно обвиняли НБУ – дескать, банк выдал валютный кредит, а нужно было до этого дать лицензию на валютную операцию и региональному филиалу банка, и самому должнику. Теперь выигрыш был на стороне банкиров – Высший хозяйственный суд отменил решения донецких судов и обязал должника вернуть деньги.

Однако это была еще не окончательная победа. Отменив решения региональных судов, ВХСУ, тем не менее, не принял нового, хотя и имел на это право. Теперь очередь была за донецкими судьями, которые уже дважды выступали на стороне должников.

Это перетягивание каната могло продолжаться еще долго. «Проблема не в том, что люди не платят, а в том, что некоторые клиенты просто не хотят платить», – говорит по этому поводу председатель правления ВТБ Банка Вадим Пушкарев. По его словам, в банк приходили даже люди с депутатскими значками и заявляли, что не собираются платить и знают, как это устроить.

Банкиры тоже, конечно, не ангелы. Многие из них повышали ставки по кредитам даже тем клиентам, которые исправно платят по своим долгам. Часто за счет увеличения поступлений от одних клиентов можно было покрыть снижение от неплатежей других. Но в этом случае нужно было воевать до конца. Как рассказывает Вадим Пушкарев, он и другие банкиры добились расширенного заседания с участием крупнейших финансистов страны и Василия Онопенко – председателя Верховного суда Украины. Именно на этом совещании банкиры детально объяснили судьям, чем грозит экономике страны увеличение практики подобных решений. Банковская система рассыплется, как карточный домик, ведь клиенты получат вроде бы законное право не платить. Даже если весь вал таких исков банкиры смогут отбить и доказать свою правоту, клиенты все равно не платят по кредиту в те месяцы, когда идет тяжба. Одна эта задержка могла бы означать миллиардные убытки банковской системы, а с ней – и всей экономики страны.

Вадим Пушкарев не рассказал о реакции судей на аргументы банкиров. Но все достаточно ясно из последствий. «Сейчас мы выиграли все суды и переводим эту гостиницу в собственность банка», – подытожил Вадим Пушкарев. О новых подобных процессах пока никто в прессе не сообщал.

Влад Головин

Мне кажется, что это информационная атака банкиров. В конце-концов, где сам текст решения?

[sofi]

Мне кажется, что это информационная атака банкиров. В конце-концов, где сам текст решения?

Ну да, 50 банков лопнет, не дадим, а миллионы граждан загнутся, так это по-фиг!

Что-то я себя никак на одном уровне с Централем не ощущаю. У ВТБ были законные основания дать кредит в валюте юрлицу с ВЭДом.

Как бы то ни было, физиков эта инфа не касается.

[litig]

Ну да, 50 банков лопнет, не дадим, а миллионы граждан загнутся, так это по-фиг!

Что-то я себя никак на одном уровне с Централем не ощущаю. У ВТБ были законные основания дать кредит в валюте юрлицу с ВЭДом.

Как бы то ни было, физиков эта инфа не касается.

ВТБ СРЕТ ТАК КАК ПРЯМАЯ ВИНА НА ПУШКАРЕВЕ, КОТОРЫЙ В СВОЕ ВРЕМЯ В НБУ ОТВЕЧАЛ ЗА КОНТРОЛЬ НАД БАНКАМИ, А СЧАС САМ ПОПАЛ... ХА ХА ХА, ЗА 2 МЕСЯЦЯ НЕ МОГЛИ ТЕОРЕТИЧЕСКИ ПРИНЯТЬ РЕШЕНИЯ ПО ТРЕХ ИНСТАНЦИЯХ! ГОЛОВКИН ПРОВОКАТОРА ГАЛИМЫЙ! ВСЕ ПУЧКОМ НАРОД, ЭТО ТУПАЯ И ПРИМИТИВНАЯ ЗАКАЗУХА! ВСЕМ УСПЕХОВ СЕГОДНЯ В СУДАХ!!!!!!!!!!!

[Antonina]

Самое интересное, что в реестре по делу Централя № 9/70 пд не находит ни одного документа. Если б было все так чудово и кредиты в ин валюте были действительны и признаны ВХСУ, чего прятать то решения?!

И по делу № 2/330пн застосування правових наслідків недійсності кредитного договору та зобов’язання ТОВ “Готель “Централь” повернути грошові кошти тоже ничего нового....

Мне кажется, что больше мы не увидим никаких интересных решений в реестре....информационная блокада а по СМИ нас будут убеждать, что КРЕДИТЫ В ИН ВАЛЮТЕ "ЗАКОННЫ" !!! так что борьба предстоит нешуточная!!!!!! :angry:

[VladimirD]

У банков обязательства по внешним займам в доларах, евро и т.п. Только не в гривне.

Потому и не дают рядовому гражданину возможности добиться правды и реализовать ее посредством выплаты остаточного долга по Договору по курсу 5.05 (для примера).

Если судами и выносятся решения в пользу заемщика (истца), то это происходит в "конфеденциальном" порядке без огласки. А может даже и дела потом "теряются". ИМХО

Сколько в этой теме сообщений - "а воз и ныне там".

[nameless]

Чем дальше в лес, тем толще партизаны.

Подал заперечення на иск банка о том, что тот хочет в долларах стянуть с меня кредит за таратрас.

Банк отписулил, что имеет право выдвигать таки е требования, т.к. ст.533 ч.3 разрешены валютные операции, в случае, если это где-то предусмотренно. А в статье про "кредит" - сказано "кошты", а это и иностранная валюта. Потому банк мог дать ин.валюту, и требовать тоже может.

Я им ответил, что это всё "писями по воде виляно", на шо мне юрист сказал - Э-э-э... у меня обед, я пошёл.

[qwerty]

Чем дальше в лес, тем толще партизаны.

Подал заперечення на иск банка о том, что тот хочет в долларах стянуть с меня кредит за таратрас.

Банк отписулил, что имеет право выдвигать таки е требования, т.к. ст.533 ч.3 разрешены валютные операции, в случае, если это где-то предусмотренно. А в статье про "кредит" - сказано "кошты", а это и иностранная валюта. Потому банк мог дать ин.валюту, и требовать тоже может.

Я им ответил, что это всё "писями по воде виляно", на шо мне юрист сказал - Э-э-э... у меня обед, я пошёл.

Поговорил на их языке. "Боцман курс? Ответ-200. Что 200? А шо курс?"

[qwerty]

Окружному адміністративному суді Києва почався розгляд позову, в якому міститься вимога фінансової відповідальності Національного банку України за обвал гривні і "курсовий грабіж позичальників і вкладників, що відбувся потім".

Як повідомляється, позивачем виступив головний редактор журналу "Особовий рахунок" Дмитро Гонгальський, який обгрунтував позовну заяву тим, що НБУ не виконав свого конституційного обов'язку, - забезпечення стабільності національної грошової одиниці, і вимагає відшкодувати збиток, що виник через збільшення виплат по валютному (доларовому) кредиту.

Тим часом, інтереси позивача в суді представляє Олександр Туголуков, голова київської колегії адвокатів "Праволад".

Зі свого боку Нацбанк України не погодився з вимогами позивача, порахувавши, що Закон України "Про Національний банк України" не зобов'язує НБУ прив'язувати курс грошової одиниці України до якої-небудь іноземної валюти і жорстко фіксувати його кількісне значення.

"Внаслідок цього Національний банк України не має ніяких зобов'язань щодо встановлення на незмінному рівні офіційного курсу гривни до долара США", - повідомив НБУ в своєму запереченні проти позовної заяви.

Слід зазначити, що сторона, що надалі постраждала від політики регулятора, має намір надати суду додаткові докази бездіяльності і помилкової інформації НБУ, серед яких офіційні заяви перших осіб головного банку країни, і висновки незалежних експертів.

Після цього буде призначено чергове судове засідання, на якому позов розглядатиметься колегією суддів (трьома суддями), що пояснюється важливістю даної справи. Даний розгляд - безпрецедентне в українській судовій практиці.

[Самоучка]

ВОПРОС: Является ли график погашения задолженности ценой договора и если он в валюте, можно ли написать жалобу в ИНСПЕКЦИю ПО КОНТРОЛЮ ЗА ЦЕНАМИ для применения к банку санкций , так как согласно пункту 1 постановления Кабинета Министров Украины от 18.12.98 г. N 1998 "Об усовершенствовании порядка формирования цен" формирование, установление и применение субъектами предпринимательства свободных цен на территории Украины осуществляются исключительно в национальной денежной единице ?

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/495690

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

15.02.2007 р.

N 4/644-12/105

Відмовлено у порушенні провадження з перегляду

ухвалою Судової палати у господарських справах

Верховного Суду України

від 26 квітня 2007 року

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Козир Т. П. - головуючого, Чабана В. В., Шевчук С. Р., за участю представників сторін: позивача - [...], відповідача - [...], розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ТОВ "Шюрінг Україна" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20 листопада 2006 року у справі господарського суду Львівської області за позовом ТОВ "Шюрінг Україна" до ТОВ "АВЕРС" про визнання договору недійсним та стягнення боргу, установив:

У квітні 2006 року ТОВ "Шюрінг Україна" звернулось до господарського суду з позовом до ТОВ "АВЕРС" про стягнення 25667 гривень 94 коп. боргу за обладнання для виробництва вікон і дверей.

Також просив визнати недійсною угоду N 1 від 1 квітня 2005 року про внесення змін і доповнень до Договору N 2/03-05 від 1 березня 2005 року з мотивів її невідповідності ч. 2 ст. 189 і ст. 198 ГК України.

Рішенням господарського суду Львівської області від 6 червня 2006 року позов задоволено. Визнано недійсною угоду N 1 від 1 квітня 2005 року про внесення змін та доповнень до договору N 2/03-05 від 1 березня 2005 року. З ТОВ "АВЕРС" на користь позивача стягнуто 24641 гривню 76 коп. основного боргу і 1026 гривень 18 коп. пені.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20 листопада 2006 року рішення суду скасовано. В задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ "Шюрінг Україна" просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і задовольнити позов повністю.

Заявник вважає, що визначення ціни договору в іноземній валюті за спірною угодою суперечить ч. 2 ст. 198 ГК України, тому ця угода є недійсною, а розрахунок вартості обладнання, заснований на ній, - невірний.

Вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що 1 березня 2005 року між сторонами укладено договір N 2/03-05, згідно умов якого позивач зобов'язався продати, а відповідач - купити на умовах DDP м. Львів обладнання для виробництва вікон і дверей із ПВХ.

1 квітня 2005 року сторони уклали угоду N 1 про внесення змін та доповнень до договору N 2/03-05, якою встановили загальну вартість договору в сумі 25524,93 євро, що згідно курсу НБУ станом на 1 березня 2005 року становить 183406,82 гривень. Договір доповнено пунктом 4.2 наступного змісту: "при остаточному розрахунку здійснюється перерахунок вартості обладнання з врахуванням валютного еквіваленту згідно курсу НБУ станом на день розрахунку".

Пунктом 4.1 договору відповідач зобов'язався здійснити повний розрахунок за отримане обладнання до 10 грудня 2005 року.

Як встановив суд апеляційної інстанції, на виконання умов пункту 4.1 договору на рахунок позивача перерахована і надійшла попередня оплата: 53000 гривень платіжним дорученням N 1 від 2 березня 2005 року та 43200 гривень платіжним дорученням N 1 від 6 квітня 2005 року.

15 квітня 2005 року позивач за видатковою накладною передав відповідачу обладнання, обумовлене п. 3.1 договору, на загальну суму 183406 гривень.

У період з 17 червня 2005 року до 15 вересня 2005 року відповідач здійснив оплату за одержане обладнання на загальну суму 158765 гривень 65 коп., що у відношенні до курсу євро склало 25524,93 євро.

Кошти перераховувались у національній валюті України.

Тобто, відповідач розрахувався за одержане обладнання повністю відповідно до умов угоди N 1 від 1 квітня 2005 року.

Згідно ст. 198 ГК України "Виконання грошових зобов'язань" грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях.

За приписом ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 524 "Валюта зобов'язання" ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Ця стаття міститься в главі 47 "Поняття зобов'язання" ЦК України.

Разом з тим, за ст. 533 ЦК України, виконуватися грошове зобов'язання повинно в гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

За таких обставин Львівський апеляційний господарський суд прийшов до юридично вірного висновку про відповідність спірної угоди вимогам закону щодо визначення валюти зобов'язання і відсутність боргу відповідача за одержане за вказаним договором обладнання, правильно застосував ст. 189 ч. 2 і 524 ч. 2 ЦК України і обґрунтовано відмовив у позові.

Твердження касаційної скарги про порушення ст. 198 ГК України безпідставне.

Так, вказана стаття міститься в главі 22 "Виконання господарських зобов'язань" ГК України і її припис не суперечить ст. 533 глави 48 "Виконання зобов'язання" ЦК України.

Сторони не порушили вказані норми, обумовивши у договорі обов'язок розрахуватися в національній валюті України і виконавши грошове зобов'язання в національній валюті України.

Порядок же визначення ціни товару, обумовлений сторонами у спірній угоді, відповідає нормі ст. 524 ЦК України.

З огляду на викладене, постанова Львівського апеляційного господарського суду законна і обґрунтована, а тому зміні не підлягає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117 - 1119 Господарського процесуального кодексу України, суд постановив:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20 листопада 2006 року - без зміни.

Головуючий

Т. Козир

Судді:

В. Чабан

С. Шевчук

[Alexandr]

Чем дальше в лес, тем толще партизаны.

Подал заперечення на иск банка о том, что тот хочет в долларах стянуть с меня кредит за таратрас.

Банк отписулил, что имеет право выдвигать таки е требования, т.к. ст.533 ч.3 разрешены валютные операции, в случае, если это где-то предусмотренно. А в статье про "кредит" - сказано "кошты", а это и иностранная валюта. Потому банк мог дать ин.валюту, и требовать тоже может.

Я им ответил, что это всё "писями по воде виляно", на шо мне юрист сказал - Э-э-э... у меня обед, я пошёл.

Жгучий слог. Классики молча курят